4.Наукові основи розробки діагностичної програми

Функції сучасної практичної діагностики психологічної готовності до шкільного навчання:

- інформаційна (виявлення за допомогою сучасних діагностичних систем та окремих методик відомостей про стан, особливості, рівні, властивості досліджуваного об'єкта – ПГ дітей 5-6-річного віку до навчання в школі);

- комунікативна (дотримування правил безоцінного, розвивального спілкування з дитиною в процесі діагностики, коли створюються умови для вільного прояву та розвитку її особистості);

- пропедевтична (грец. propaideuo – попередньо навчаю; визначення під час діагностики не лише актуального розвитку дитини, але й "зони найближчого розвитку". Адже навчання починається не в той момент, коли психологічні функції, що лежать в основі тієї чи іншої діяльності, виявляються вже зрілими, а тоді, коли відповідні функції починають перший і основний цикли свого розвитку – за Л.С.Виготським, "Мислення і мовлення");

- експресивна (можливість безпосереднього емоційного відреагування дитиною певних афективних комплексів, "заторів", розв'язати деякі особистісні проблеми, що потребує високої професійної психологічної підготовки діагноста та обгрунтованого вибору певного методичного арсеналу з урахуванням власних можливостей);

- функція індивідуалізації (дозволяє, по-перше, дорослим побачити унікальний портрет кожної дитини, а не просто традиційну статистичну норму, що відповідає певному віковому нормативу чи стандарту; по-друге, й сама дитина в процесі діагностики усвідомлює ступінь власної готовності до навчання та свою неповторність.

Лише за умови впровадження всіх розглянутих принципів психодіагностика готовності дитини до навчання у школі спрацьовуватиме на розвиток самосвідомості дитини, її особистості, на розкриття її потенціальних можливостей.

Діагностичний етап дослідження є передумовою подальшої розвивальної та, в разі потреби, спеціальної корекційної роботи . З іншого боку, завдання корекції можуть бути правильно поставлені лише на основі повної діагностики та оцінки найближчого ймовірного прогнозу розвитку, який визначається виходячи з поняття "зона найближчого розвитку".