Культура східних слов’ян.

1. Джерела вивчення культури стародавніх слов’ян.

Відомостей про культуру стародавніх слов’ян, дуже мало, а джерела її вивчення обмежені, а то й сумнівні. Стародавні історики і філософи, особливо христ. орієнт. ставилися до так званої поганської культури зневажливо. Християнство знищило дохристиянську релігійну культуру. До основних джерел вивчення культури стародавніх слов’ян належить:

• реконстр. – на основі вивчення літописів, стародавніх історичних хроні, спогадів мандрівників, фольклору, мови, археологічних даних і стародавньої історичної літератури. Першими, хто залишив відомості про наших предків, були римські історики, грецькі і арабські філософи та німецькі, полькі, шведські купці і мандрівники. Візантійські вчені у 6 ст. писали про словян, називали їх антами і вендами.

• лінгвістичний аналіз. Доведено, що загалом словянська мова має давню історію. На цій основі слов’янство виділяє і охаракт. як окрему етнічну спільність.

• ретроспекція – цей підхід виявився досить плідним, особливо після відкриття посел. дзєдзіцької, коломийської, пшеківської і празької культури 5-7 ст, що дозволяє заповнити хронологічний провал між культурою першої і другої половини І тис.

Питання про історію та витоки української культури є складним і дискусійним. Одні дослідники вважають, що розвиток української культури розпочався в епоху середньовіччя, а до того культуро творчий процес не раз руйнувався внаслідок міграції процесів та нападів різних завойовників. Інші стверджують, що витоки української культури слід шукати з епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.)

2. Матеріальна і духовна культура стародавнього населення України. Феномен трипільської культури.

Сучасна наука розрізняє такі основні етапи розвитку культури стародавніх словян: мізинська, трипільська, черняхівська. Деякі вчені висловили думку про те, що вже епоха пізнього палеоліту близько 25 тис. р. до н.е. засв. існування на території України певного рівня культури та розпоч. біля с.Мізан Чернігівської обл., Доброничівка Київської обл. і Гінці Полтавської обл. Було знайдено кам’яні знаряддя праці.

У період мезоліну (близько 15 тис. до н.е.) люди вдосконалили знаряддя праці. З’явились кам’яні сокири, лотами, долота. Було виготовлено лук, стріли, приручено собаку. Розвинулось рибальство, житлові споруди з’явились на берегах річок, озер, вдосконалили форми організованої первісної племінної спільноти , форм. матріархальний вплив більш досконале релігійне вірування, зокрема землеробські культи.

Д. неоліту – 7 тис. до н.е. стала добою величезних змін в розбудові людської цивілізації. Досягнення людства в цю епоху наз. неоліт. революцією, бо в цей час люди перейшли від присвою вального поняття господарства (полювання, збирання, рибальство) до відтворення. Люди почали приручати диких травоїдних тварин і перейшли до хліборобства і скотарства. Вдосконалились знаряддя праці, розвинулось гончарне мистецтво і ткацтво. З’явилась елементарна культура обробки землі і сіяння зерна. Значно розвинулись орнаменти, коли керамічні вироби прикрашали прямими лініями у вигляді шнурів, розмальовували білим, чорним і червоним кольорами. Столовий посуд пишно розмальовували. В соц.. аспекті неоліт. епоха була часом розквіту родового ладу. В цей період різко зросла роль сім*ї. Власність на землю зумовила значний розвиток процесу склад. територ. зв’язку, що вела до виникнення сусідської общини, а згодом племені.

6