2. Освітлення виробничих приміщень.

Основні вимоги до виробничого освітлення. Для створення сприятливих умов зорової роботи освітлення робочих приміщень повинні задовольняти таким умовам:

• рівень освітленості робочих поверхонь має відповідати гігієнічним нормам для даного виду роботи згідно СНиПІІ-4-79/85;

• мають бути забезпечені рівномірність та часова стабільність рівня освітленості у приміщенні, відсутність різких контрастів між освітленістю робочої поверхні та навколишнього простору, відсутність на робочій поверхні різких тіней (особливо рухомих);

• у полі зору предмета не повинно створювати сліпучого блиску;

• штучне світло, що використовується на підприємствах, за своїм спектральним складом має наближатися до природного;

• не створювати небезпечних та шкідливих факторів (шум, теплові випроміиювання, небезпеку ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпечність);

• бути надійним, простим в експлуатації та економічним.

Нормування освітлення, розряди зорової роботи. Природне освітлення по своєму спектральному складу найбільш сприятливе, а його рівень характеризується коефіцієнтом природної освітленості (КПО). Це відношення природної освітленості всередині приміщення (Е_в) до зовнішньої горизонтальної освітленості (Е_зов) в %.

(1)

Всі зорові роботи в залежності від розміру об’єкта розрізнення поділяються на 8 розрядів, представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Нормативні значення освітлення

Характеристика та розряд зорової роботи	Найменший лінійний роз-мір об’єкта розпізнавання,мм	Штучне освітлення, лк		Природне освтлення КІІО % освітлення
		комбіноване	загальне	верхнє	бокове
Найвищої точності – І розряд	менше 0,15	5000-1500	1500-400	10	3,5
Дуже високої точності – ІІ розряд	0.15-0.3	4000-1000	1250-500	7	2,5
Високої точності – ІІІ розряд	0.3-0,5	2000-100	500-300	5	1,5
Середньої точності - IVрозряд	0,5-1	750-300	300-150	.1	1
Малої точності – V розряд	1-5	300-200	200-100	3	1
Груба – VI розряд	більше 5	–	150	2	0,5
Робша з матеріалами, що світяться –VII розряд	більше 0,5	–	200	3	1
Загальне спостереження за ходом технологічного процесу – VІІІ розряд	–	–	75 - ЗО	1	0,3

Наприклад, для ІІ розряду зорових робіт об’єкти розрізнення мають розміри до 0,3 мм, що потребує освітлення 500 лк, при КПО 2,5%. Для ІІІ розряду зорових робіт об’єкти розрізнення мають розміри до 0,5 мм, що потребує освітлення 300 лк, при КПО 1,5%. Для районів м. Харкова, м. Полтави за БНіП мінімальне значення КПО для навчальних приміщень складає 1,5% (ІІІ розряд зорових робіт), а для кабінетів креслення — 2,5% (ІІ розряд зорових робіт). Крім цього показника, в будівництві широко використовують поняття світлового коефіцієнту (СК) -- це відношення площі вікон (S_вік) до площі підлоги (S_під) і виражається у вигляді простого дробу.

(2)

Для навчальних приміщень він повинен бути більше 1/4.

Метою розрахунку є визначення площі вікон для заданого приміщення. Це можна зробити наступними способами:

• по величині світлового коефіцієнту;

• по величині КПО.

Для розрахунку природного освітлення визначають площу вікон для заданого приміщення. Це можна зробити наступними способами:

• за величиною світлового коефіцієнту;

• за величиною КПО.

Розрахунок за світловим коефіцієнтом:

, м² (3)

Розрахунок площі вікон за нормативним значенням КПО здійснюється за залежністю (для бокового освітлення):

, (4)

η_вік — світлова характеристика вікна( залежить від співвідношень розмірів віконного прорізу та розмірів приміщення (η_вік=9…12));

к_зб — коефіцієнт затемнення будинку (к_зб=1,0…1,5);

к_з — коефіцієнт запасу (к_з=1,5…2,0), менше значення для бокового освітлення;

τ₀ — коефіцієнт світлопропускання скла (0,45…0,55);

r₀ — коефіцієнт, який враховує підвищення КПО за рахунок відбиття від поверхонь приміщення (r₀=1,5…3,0).

Експлуатація систем виробничого освітлення. Ретельний і регулярний догляд за устаткуванням природного та штучного освітлення має важливе значення для створення раціональних умов освітлення, а саме, – забезпечення потрібних величин освітленості без додаткових витрат електроенергії. В приладах з газорозрядними лампами необхідно слідкувати за належним станом схем вмикання та пускорегулюючих апаратів, про несправність яких свідчить значним шум дроселів та блимання світла. Терміни чищення світильників та віконного скла в залежності під рівня пилу та газів у повітряному середовищі передбачаються діючими нормами (для віконного скла від двох до чотирьох разів на рік; для світильників – від чотирьох до дванадцяти раз на рік). Своєчасно повинна проводитися заміна несправних ламп та ламп, що відпрацювали робочий строк. Після заміни ламп та чищення світильників необхідно перевіряти рівень освітленості в контрольних точках не рідше одного разу на рік. Фактично отримана освітленість повниш бути більшою або дорівнювати нормативній освітленості а урахуванням коефіцієнта запасу.