
- •Тема 11 Характеристика економічного потенціалу національної економіки
- •Природно-ресурсний потенціал України
- •Земельні ресурси
- •Мінеральні ресурси
- •Водні ресурси
- •Лісові ресурси
- •О птимальна лісистість по регіонам україни
- •Рекреаційний потенціал
- •3. Виробничо-технологічний та науково-технічний потенціали україни
- •Динаміка фінансування науки з 2000 по 2006 рік
- •Інноваційна активність
- •Впровадження інновацій на промислових підприємствах
- •4. Зовнішньоекономічний та екологічний потенціали
Тема 11 Характеристика економічного потенціалу національної економіки
Природно-ресурсний потенціал України
Природно-ресурсний потенціал є сукупністю наявних природних ресурсів (і тих, що можуть бути мобілізовані), які використовуються для виробництва економічних благ з урахуванням тенденцій науково-технічного прогресу.
Основними характеристиками природно-ресурсного потенціалу є:
географічне положення країни;
кліматичні умови;
особливості рельєфу;
розміщення та запаси природних ресурсів.
Природно-ресурсний потенціал характеризується:
обсягом та структурою природних ресурсів – тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства (земля, розвідані надра, лісові та водні ресурси, рослинний і тваринний світ, повітряний простір);
природними умовами - це сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у діяльності людей.
Природні умови стають природними ресурсами тоді, коли людина залучає їх у процес виробництва (сонячне тепло, клімат, рельєф в сучасних умовах стають ресурсами а не умовами).
За оцінками економістів, із загального обсягу ПРП України припадає:
44,4 % на земельні ресурси
28,3% на мінеральні
13,1% водні
9,5% рекреаційні
4,2% лісові
0,5% на біологічні.
За особливостями використання природні ресурси поділяють на вичерпні та невичерпні.
Вичерпні – це ресурси, обсяг яких зменшується в результаті їх видобутку або вилучення з навколишнього природного середовища. Вони, у свою чергу, поділяються на:
відновні (чисте повітря, вода, родючі ґрунти, рослинність, тваринний світ)
невідновні (мінеральні ресурси).
Земельні ресурси
Одним із найбільш цінних ресурсів є земля. Наша країна займає надзвичайно вигідне географічне положення. Вона розташована на перехресті шляхів із Європи в Азію, з Північної Європи в Південну. Вона входить до шести країн світу з найбільшим обсягом оброблюваних земель (США - 190 млн. га, Індія - 160, Росія - 130, Канада - 46, Казахстан - 38, Україна - 34 млн. га).
Правова основа земельних відносин - Земельний кодекс України, який визначає основні категорії землекористування залежно від функціонального використання та цільового призначення земель:
землі сільськогосподарського призначення;
землі населених пунктів;
землі промисловості, транспорту, зв'язку;
землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
землі лісового фонду;
землі запасу;
землі водного фонду.
Важливим народногосподарським показником є землезабезпеченість. Його визначають як відношення площі відповідних угідь до наявного населення країни (області, району, підприємства). Даний показник становив по Україні на початок 2001 р. 84,9 га сільськогосподарських угідь і 66,1 га ріллі на 100 жителів. Це — досить високий рівень землезабезпечення порівняно з іншими країнами світу. За кількістю ріллі на 100 жителів попереду України йде лише Австралія (153 га), Канада (167,5 га), США (67 га), тоді як у Данії цей показник дорівнює 50,1 га, Угорщині — 49,5, Фінляндії — 50, Іспанії — 39,1, Франції — 31,4, Англії — 11, в Японії — 3 га.
Земельний фонд України характеризується високими біопродуктивними властивостями. Масиви українських чорноземних ґрунтів складають значну частину світових ресурсів загалом. Земельний фонд України становить 60,3 млн. га, з яких 42,9 млн. га або 71,2% - землі сільськогосподарського призначення
Стійка тенденція деградації земельних ресурсів викликана:
незбалансованою сільськогосподарською діяльністю, зокрема через надзвичайно високий рівень розораності земель;
використанням недосконалих технологій;
негативним впливом промисловості та транспорту;
забрудненням радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.