29. Розрахунок природного освітлення. Кпо.
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природнього освітлення (КПО).
Нормовані значення КПО визначаються „Будівельними нормами і правилами" (СНиП П-4-79). В основі визначення КПО покладено розмір об'єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити.
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) у відповідності з нормованим значенням КПО.
Розрахунок площі вікон при боковому освітленні проводиться за допомогою наступного співвідношення:
30. Світильники, їх призначення. Розрахунок штучного освітлення.
Світильник — це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури . Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи в просторі, або перетворює його властивості (змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп. Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо- та вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних
ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.
При проектуванні штучного освітлення необхідно вирішити наступне: вибрати систему освітлення, тип джерела світла, тип світильників, визначити розташування світлових приладів, виконати розрахунки штучного освітлення та визначити потужності світильників та ламп.
Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному три методи: світлового потоку (коефіцієнту використання), точковий та питомої потужності.
М
етод
світлового потоку
призначений для розрахунку загального
рівномірного освітлення горизонтальних
поверхонь. Цей метод дозволяє врахувати
як прямий світловий потік, так і відбитий
від стін та стелі. Світловий потік лампи
Фл визначають за формулою:
Порахувавши світловий потік лампи Фл, за таблицею вибирають найближчу стандартну лампу і визначають електричну потужність всієї освітлювальної установки.
Точковий метод призначений для розрахунку локалізованого та
комбінованого освітлення, а також освітлення похилих площин. В основу
точкового
методу покладене рівняння:
31. Основні вимоги до виробничого освітлення.
Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);
повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);
повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.