2 Колективний і трудовий договори.

До основних інститутів трудового законодавства належать трудовий і колективний договори. Їх основні положення врегульовують­ся КЗпП України та Законом України “Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 року.

	Колективний договір (угода)	Трудовий договір
Рівень, на якому укладають угоду	Підприємство або його структурний підрозділ	Індивідуально (окремий працівник)
Сторони договору	Профспілковий комітет або інший уповноважений трудовим колективом орган чи представники і власник	Працівник і власник або уповноважений ним орган
Зміст договору	Основні положення з питань змін в організації виробництва і праці, форм і розмірів заробітної плати, надбавок, премій та ін., тривалості робочо­го часу й часу відпочинку, охорони праці, організації оздо­ровлення й відпочинку працівників, гарантій діяльності профспілкових організацій трудящих	Характер (професія, посада, кваліфікація) та умови (робочий час, пільги) роботи, оплати праці
Форма договору	Письмова	Як правило, письмова, в окремих випадках обов’язково письмова
Строк дії	Визначається сторонами	На весь час роботи працівника на підприємстві

Колективний договір – договір, що регулює виробничі, трудові й соціально-економічні відносини між власником і праців­никами (колективом усіх, кому власник надає роботу) на під­приємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи. Колективний договір укладається з метою узгодження інтересів сторін. Він поєднує в собі риси договору і нормативно-правового акту. З одного боку, колективний договір підписується влас­ником чи уповноваженим ним органом, а з іншого - пред­ставником трудового колективу. Ним можуть бути один або кілька профспілкових органів чи інші уповноважені тру­довим колективом суб'єкти. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників незалежно від того, чи є вони членами профспілки, чи ні.

У колективному договорі за згодою сторін встанов­люються взаємні зобов'язання щодо врегулювання трудових і соціально-економічних відносин, які стосуються умов праці і соціальних гарантій (змін в організації виробництва і праці, форм і розмірів заробітної плати, надбавок, премій та ін., тривалості робочо­го часу й часу відпочинку, охорони праці, організації оздо­ровлення й відпочинку працівників, гарантій діяльності профспілкових організацій трудящих тощо). Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством гарантії та соціально-побутові пільги, але не може містити положень, які погіршують становище пра­цівника всупереч вимогам чинного законодавства.

Колективний договір набирає чинності з дня підписання його представниками сторін або з дня, зазначеного в колективному договорі. Він реєструється місцевими органами ви­конавчої влади. Після закінчення строку дії колективний договір діє до того часу, поки сторони не укла­дуть нового або не переглянуть чинного, якщо інше не перед­бачено договором. Строк дії колективного договору, угоди ви­значається сторонами. На практиці колективні договори укла­даються строком на 1-3 роки

Трудовий договір - це угода між пра­цівником і власником (роботодавцем), за якою перший бере на себе зобов'язання виконувати роботу за певною спеціаль­ністю, кваліфікацією або посадою, а другий зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати певні умови праці.

Отже, трудовий договір є підставою виникнення трудових відносин між власником і конкретною особою.

Сторони і зміст трудового договору

Сторони (учасники) трудового договору

Зміст трудового договору – сукупність умов, які визначають взаємні права і обов’язки сторін

Працівник – фізична особа, що має право-здатність і трудову дієздатність

(14,15,16 років)

Власник підприємства або уповноважений ним орган, фізична особа

Безпосередні – що визначаються сторонами

Похідні – що передбачені в законодавстві

Обов’язкові

(необхідні)

Факультативні (додаткові)

Трудовий договір фіксує умови здійснення певних тру­дових відносин. Ці умови поділяються на:

1 Безпосередні, які в свою чергу, поділяються на необхідні умови, без яких трудовий договір не може бути укла­дений (місце роботи, кваліфікація, посада працівника, роз­мір його заробітної плати, час початку роботи), та додаткові (факультативні), без наявності яких договір може бути укла­дений (соціально-побутові пільги працівника, обслуговуван­ня дитячими дошкільними закладами та організація гро­мадського харчування за місцем роботи, встановлення випробувального строку, суміщення професій тощо).

2 Похідні (мінімальні розміри заробітної плати, тривалість трудової відпустки максимальна тривалість робочого часу, охорона праці, матеріальна відповідальність).