2. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки

Підприємницька діяльність здійснюється у певних організаційних формах й потребує створення певних організаційних структур. Основною організаційною структурою для здійснення підприємницької діяльності є підприємство.

Підприємство - це основна ланка економіки. Саме з підприємств складаються галузі і усе народне господарство. На підприємствах здійснюється виробництво суспільного продукту.

Характеризується підприємство самостійністю й економічною відокремленістю. Основою самостійності підприємства є наявність власного майна та завершеного циклу виробництва.

Підприємство – це самостійно господарюючий суб’єкт з правами юридичної особи, який здійснює виробничу, комерційну або науково-дослідницьку діяльність з метою отримання доходу.

Ознаками підприємства є наявність: власного балансу; розрахункового рахунку у банку; власної печатки; товарного знаку; юридичної адреси та ін.

Підприємство виконує такі функції:

• економічна – виробництво товарів і послуг;

• відтворювальна – інвестування капіталу на розвиток виробництва, його оновлення та розширення;

• соціальна – задоволення потреб суспільства, забезпечення доходами учасників підприємства.

Підприємства можна класифікувати за різними ознаками.

За формою власності підприємства бувають:

• приватні – діють на основі приватної власності громадян або суб’єктів господарювання (юридичних осіб);

• колективні;

• комунальні – діють на основі власності територіальних громад;

• державні;

• підприємства засновані на змішаній власності.

За формою організації підприємства бувають:

• індивідуальні (одноосібне володіння);

• товариства (партнерства);

• корпорації.

Товариство – форма організації підприємницької діяльності, що ґрунтується на поєднанні капіталів кількома громадянам або юридичними особами. Товариства бувають таких видів:

• повне товариство – партнери несуть повну і солідарну відповідальність усім своїм особистим майном;

• товариство з обмеженою відповідальністю – партнери несуть відповідальність лише в межах своїх внесків у статутний капітал і не несуть власним майном. Статутний капітал таких товариств не може бути меншим 100 мінімальних заробітних плат;

• товариство з додатковою відповідальністю – партнери несуть відповідальність в межах своїх внесків у статутний капітал, але додатково встановлюється відповідальність певним відсотком власного майна;

• змішане (командитне) товариство ­– у ньому частина партнерів несе повну відповідальність, а частина обмежену.

Корпорація (акціонерне товариство) – підприємство капітал якого створюється шляхом підписки на акції. Акціонери несуть обмежену відповідальність в межах свого внеску в статутний капітал. Закон встановлює мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства. В Україні він не може бути меншим 1250 мінімальних заробітних плат.

За розміром підприємства поділяють на: малі, середні та великі. Головними критеріями визначення розміру підприємств є кількість зайнятих та обсяги валового доходу. У відповідності до Господарського кодексу України, здійснюється такий поділ підприємств:

• малі підприємства – підприємства, на яких чисельність працюючих не перевищує 50 чоловік, а річний валовий дохід не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро;

• великі підприємства ­– підприємства, на яких чисельність працюючих перевищує 1000 чоловік, а річний валовий дохід перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро;

• середні підприємства ­– усі інші, які не відносяться до малих і великих.

За сферою діяльності підприємства розрізняють: посередницькі, виробничі, комерційні, фінансові та інші.

Різноманітність форм підприємств створює можливості конкурентної боротьби між ними і прибуткового вкладення капіталу. Крім того підприємства можуть утворювати різні види об’єднань. Економічна конкуренція допомагає встановити, які форми підприємств є найбільш життєздатними та ефективними в умовах ринку.