- •Електроустаткування, виконавчі механізми та регулюючі органи
- •3.2 Способи боротьби з дугоутворенням в розривних
- •1. Основи теорії електричних апаратів
- •1.1. Основні вимоги до електричних апаратів
- •1.2. Електродинамічні зусилля в електричних апаратах
- •1.3. Нагрівання і охолодження електричних апаратів
- •2. Електричні контакти
- •2.1. Замикання контактів
- •2.2. Розмикання контактів
- •2.3. Конструкції розривних контактів
- •3. Електрична дуга
- •3.1. Способи боротьби з дугоутворенням в розривних контактах
- •3.2. Способи боротьби з дугоутворенням в розривних контактах
- •4. Електромагніти електричних апаратів
- •4.1. Електромагніти постійного струму
- •4.2. Електромагніти змінного струму
- •5. Обмотки електромагнітів електричних апаратів
- •6. Електричні апарати керування
- •6.1. Електричні апарати ручного керування
- •6.2. Електромеханічні апарати дистанційного керування
- •7. Електромагнітні силові апарати дистанційного керування
- •7.1. Контактори
- •7.2. Магнітні пускачі
- •7.3. Автоматичні вимикачі (автомати)
- •8. Тахогенератори (датчики швидкості)
- •8.1. Тахогенератори постійного струму
- •. Тахогенератори змінного струму.
- •9. Електромеханічні муфти
- •9.1. Індукційні муфти На рис. 9.1 схематично зображена конструкція індукційної муфти.
- •9.2. Електромагнітні фрикційні муфти
- •9.3. Феропорошкові електромагнітні муфти
- •10. Електромеханічні гальма
- •10.1. Гальма з електромагнітним приводом
- •10.2. Гальма з електрогідравлічним штовхачем
- •11. Сельсини
- •11.1. Контактні сельсини
- •11. 2. Безконтактні сельсини
- •11.3. Системи сельсинних синхронних передач
- •12. Випрямлячі змінного струму
- •12.1. Випрямлячі однофазні
- •12.2. Випрямлячі трифазні
- •12.3. Фільтри
- •12.4. Фазочутливі випрямлячі змінного струму
- •12.5. Керовані випрямлячі змінного струму
- •13. Тиристорні перетворювачі частоти змінного струму
- •13.1. Автономний інвертор
- •13.2. Система керування автономного інвертора
- •14. Тиристорні перетворювачі частоти змінного струму
- •Запитання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Електроустаткування, виконавчі механізми та регулюючі органи Навчальний посібник
- •Навчальний посібник
10. Електромеханічні гальма
В електрифікованих установках і обладнанні електромеханічні гальма використовуються в основному для точної зупинки руху робочої машини. Як правило ці гальма не використовуються для уповільнення або регулювання швидкості руху вказаної машини.
Принцип дії гальмів оснований на перетворенні кінетичної енергії рухомих частин гальма при їх терті по нерухомих деталях в теплову енергію, яка розсіюється у навколишнє середовище.
Електромеханічні гальма поділяються на колодочні та стрічкові з різними електромеханічними приводами.
10.1. Гальма з електромагнітним приводом
Колодочні гальма. Конструкція колодочного гальма показана на рис.10.1. При підключенні обмотки осердя 5 до мережі живлення електричною енергією якір 4 магніту притягується до осердя із зусиллям FЗ, переборюючи силу FТ реактивної пружини 6. Важільна система 3 звільнює гальмівний барабан 2 від стискання його гальмівними колодками 1, тобто гальмівний барабан розгальмовується і робоча машина може знаходитись в стані руху.
При відключенні обмо-тки магніту від мережі живлення, зникає сила FЗ і під дією сили реактивної пружини важільна система 3 притискує колодки до гальмівного барабана. Тобто відбувається процес гальмування руху барабана, який з’єднаний з робочою машиною.
Стрічкові гальма. На рис.10.2 схематично показано конструкцію стрічкового гальма. Принцип роботи цього гальма ідентичний з колодо-чним. Проте, стрічкове гальмо відрізняється простою конят-руктцією і більш ефективним гальмуванням.
10.2. Гальма з електрогідравлічним штовхачем
На рис. 10.3 показано конструкцію приводу гальма з електрогідравлічним штовхачем замість електромагнітного приводу. Гальма з електрогідравлічним штовхачем мають перевагу над гальмами з електромагнітним приводом. У них відсутні динамічні удари при гальмуванні, які дуже знижують працездатність гальма.
Електрогідравлічний штовхач – це агрегат, який складається з герметичного корпусу 1, заповненого індустріальним маслом, яке є робочим тілом для перетворення тиску в механічну енергію. У середині цього корпусу розташований інший силовий корпус 4, який з’єднаний з корпусом 1. У корпусі 4 розташовано поршень 5 зі штоком 2. У нижній частині корпусу розміщується турбінка 6, яка з’єднана з валом електродвигуна 8. Вал електродвигуна і шток штовхача для забезпечення герметичності розміщується в манжетах 3 та 7. При обертанні вала двигуна турбінка під поршнем створює підвищений тиск, який виштовхує шток угору. Останній, діючи на важільну систему гальмів (див. рис.10.1, 10.2), розгальмовує ведучі вали робочих машин.
11. Сельсини
Сельсини – це електричні машини змінного струму, призначені для дистанційного контролю або задання кута повороту пристрою.
Сельсини конструктивно подібні синхронним маши–нам з електромагнітним збудженням, що виконані на дуже якісному рівні.
Сельсини поділяються на силові сельсини (до 12 кВт) та малопотужні (1 – 50 Вт).
За допомогою сельсинів можливо реалізувати синхронний рух електричних машин, розташованих на значній відстані.
У наш час широкого розпосюдження набули приладні сельсини.
За функціональними ознаками сельсини (приладні) поділяються на сельсини-датчики, сельсини-приймачі та диференціальні сельсини.
За конструктивними особливостями сельсини поділяються на контактні і безконтактні сельсини.