
- •Екобезпека продовольчої сировини і харчових продуктів
- •До виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 14 тема: шляхи зниження кількості радіонуклідів у харчових продуктах
- •1. Мета роботи:
- •В результаті виконання даної роботи студент повинен
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Сучасний стан забруднення радіонуклідами продуктів харчування України
- •5.2 Вплив технологічної обробки на вміст радіонуклідів в харчових продуктах
- •5.2.1 Вплив технологічної обробки на вміст радіонуклідів в м’ясопродуктах і рибі
- •5.2.2 Вплив технологічної обробки на вміст радіонуклідів в продуктах переробки молока
- •5.2.3 Вплив технологічної обробки на вміст радіонуклідів в рослинних продуктах
- •5.3 Технологічна обробка, що сприяє концентруванню радіонуклідів
- •5.4 Харчові продукти і продовольча сировина, що сприяють виведенню з організму радіонуклідів
- •5.4.1 Шкаралупа курячих яєць
- •5.4.2 Перепелині яйця
- •5.4.4 Пектиновмісні продукти
- •5.5 Спеціальні харчові продукти з радіопротекторними властивостями
- •5.6 Сучасна концепція радіозахисного харчування
- •7. Оформлення звіту
- •7.1Тема та ціль роботи.
- •7.2Коротке теоретичне обґрунтування.
- •7.3Висновки.
- •Лабораторна робота № 15 тема: обробка харчових продуктів іонізуючими випромінюваннями
- •В результаті виконання даної роботи студент повинен
- •4. Теоретичне обґрунтування
- •4.1 Використання радуризаціїї та радаппертизації в харчових технологіях
- •4.2 Приклади радуризаціїї та радаппертизації в харчових технологіях
- •6. Оформлення звіту
- •7.1Тема та ціль роботи.
- •7.2Коротке теоретичне обґрунтування.
- •7.3Висновки.
- •8. Матеріали сайтів
- •Лабораторна робота № 16 тема: добавки, що регулюють структуру і консистенцію продуктів
- •1. Мета роботи:
- •В результаті виконання даної роботи студент повинен
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Емульгатори
- •5.2 Емульгатори і стабілізатори
- •5.3 Емульгатори, стабілізатори і комплексоутворювачі
- •5.4 Стабілізатори і комплексоутворювачі
- •5.5 Загусники, стабілізатори і емульгатори
- •5.6 Загусники і стабілізатори
- •5.7 Загусники, стабілізатори і желеутворювачі
- •5.8 Інші добавки, що регулюють структуру і консистенцію.
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту.
- •9. Матеріали сайтів
- •Лабораторна робота № 17 тема: добавки, що подовжують терміни придатності харчових продуктів
- •1. Мета роботи:
- •В результаті виконання даної роботи студент повинен
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Консерванти
- •5.2 Антиокислювачі, їхні синергісти та захисні гази
- •5.3 Ущільнювачі, водоутримуючі агенти та речовини, що перешкоджають злежуванню та грудкуванню сипких продуктів
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту.
- •9. Матеріали сайтів
- •Лабораторна робота № 18 -19 тема: добавки, що прискорюють та полегшують проведення технологічних процесів
- •1. Мета роботи:
- •В результаті виконання даної роботи студент повинен
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Регулятори кислотності
- •5.2 Антиспінюючі агенти та піногасники.
- •5.3 Емульгуючі солі або солі-плавителі
- •5.4 Речовини, що полегшують фільтрування
- •5.5 Екстрагенти
- •5.6 Засоби для зняття шкірки з фруктів і овочів
- •5.6 Розчинники, розріджувачі та носії
- •5.7 Диспергуючі агенти або диспергатори
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 20 тема: екобезпека тари і упаковки для харчових продуктів
- •В результаті виконання даної роботи студент повинен
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Пакувальні матеріали та їх безпечність
- •5.2 Утилізація використаної тари і пакувальних матеріалів
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 21 тема: екологічне маркування харчових продуктів
- •В результаті виконання даної роботи студент повинен
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Екологічне маркування в Україні
- •5.2 Умови отримання знаку екологічного маркування
- •Знаки екологічного маркування продуктів в інших країнах
- •7. Оформлення звіту
- •9. Матеріали сайтів
- •Додатки
- •Умови індивідуальних завдань до лабораторної роботи № 16
- •Умови індивідуальних завдань до лабораторної роботи № 17
- •Умови індивідуальних завдань до лабораторної роботи № 18-19
- •Список рекомендованої літератури
5.2.3 Вплив технологічної обробки на вміст радіонуклідів в рослинних продуктах
Видалення покривних тканин овочів сприяє зменшенню вмісту радіонуклідів тому, що питома ефективність покривних тканин, наприклад, моркви вища, на 21,4%, буряків столових - на 46,8% порівняно з м’якоттю.
Попереднє замочування сприяє зниженню активності радіонуклідів, наприклад, у моркві - на 30,9%, столових буряках - на 29,2, яблуках - на 39,8, кабачках - на 17,8, гарбузах - на 20,9%.
Картоплю з вмістом радіонуклідів, нижчим від встановлених рівнів, використовують після ретельного промивання водою з подальшим очищенням від лушпайок.
Огірки і томати із незначним ступенем забруднення радіонуклідами можна використовувати тільки після відокремлення верхніх прошарків плодів разом із шкірочкою.
Ягоди (чорна смородина, порічки, аґрус, чорниця), які ростуть у зонах радіонуклідного забруднення, дуже поглинають радіонукліди і тому використовувати їх у їжу не можна. Переробляти на компоти, варення, джеми їх також не слід, оскільки радіонукліди в цих продуктах переробки не змінюються.
Питома активність радіонуклідів смородини після миття знижується в середньому на 25%, після бланшування - на 32%.
При вимочуванні грибів вміст цезію зменшується на 30%, при відварюванні - на 90%. А стронцій залишається практично на тому ж рівні.
Бажано уникати споживання нестандартної овочевої продукції, перш за все за розмірами (дрібну). Досліди показують, що питома активність радіонуклідів у нестандартних плодах більшого і меншого розмірів найбільш суттєва і складає: у моркви - 2; буряків столових - 2,8; кабачків - 2,4; гарбузів - 2 рази.
При складанні харчового раціону слід знати, що існують рослини і плоди, що не накопичують радіоактивні елементи взагалі. До їх числа відноситься топінамбур. За даними НДІ рільництва і садівництва Російської Академії наук, при вирощуванні топінамбуру на ґрунті, забрудненому атомними відходами ні в бульбах, ні в зеленій масі радіонуклідів не виявилося. Топінамбур уживається як в сирому, так і смаженому, тушкованому, печеному, солоному і сушеному вигляді.
Практично відсутні радіоактивні елементи в крохмалі, цукрі, рафінованій олії.
5.3 Технологічна обробка, що сприяє концентруванню радіонуклідів
В окремих випадках в результаті обробки в їжу може поступити більш забруднений продукт, ніж первинний. Наприклад, концентрація стронцію-90 може відбуватися при виготовленні висівок із зерна, виробництві деяких видів сиру, приготуванні юшки з риби, коли частина радіонуклідів, що містяться в кістках, плавцях і лусці, переходить в бульйон. Може також збільшуватися надходження стронцію-90 з м’яса та риби при їх консервації за рахунок обробки високою температурою під тиском, в результаті якої зазвичай неїстівні частини (кості) розм’якшуються і перетворюються на їстівні.
5.4 Харчові продукти і продовольча сировина, що сприяють виведенню з організму радіонуклідів
5.4.1 Шкаралупа курячих яєць
Угорський лікар Кромпхер з групою медиків і біологів в результаті 10 - літніх досліджень встановив, що яєчна шкаралупа прекрасний засіб, що виводить радіонукліди, перешкоджає накопиченню в кістковому мозку ядер стронцію-90. Шкаралупа складається в основному з вуглекислого кальцію (93,5 %), вуглекислого магнію (1,39 %) і фосфорнокислого кальцію і магнію (0,76 %). Кальцій сприяє виведенню стронцію з організму.
Застосовувані медициною препарати - хлористий кальцій, гіпс, крейда - погано засвоюються організмом. Яєчна ж шкаралупа - ідеальне джерело кальцію, який легко засвоюється організмом. Крім того в шкаралупі містяться 27 мікроелементів, вона перешкоджає таким захворюванням, як викривлення хребта, крихкість кісток, схильність до простудних захворювань. Введення в їжу подрібненої шкаралупи курячих яєць показало її високу терапевтичну активність і відсутність будь-яких побічних дій. Цього не можна сказати про шкаралупу качиних яєць, вони для подібного застосування не придатні.
В той же час на територіях, сильно забруднених радіоактивними речовинами, в шкаралупі може накопичуватися стронцій. А при варінні яєць навіть переходити в білок.