
- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •7. Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15 . Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •20. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення, наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •21.Сутність поняття «організація дослідження»
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження. (алгоритм дослідження)
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •39. Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41…Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48. Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50. Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51. Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53… Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •63. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності
- •73.Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
Дослідницький потенціал – система взаємопов’язаних ресурсів, що використовують у процесі дослідження, їх певна структура, достатність для досягнення певної мети. Групами факторів дослідницького потенціалу є методологічна готовність, наявність та структура ресурсів, організаційні можливості.
Методологічна готовність означає наявність мети (її обґрунтованість, науковий підхід до постановки) і місії, концепції (наявність ключових положень) дослідження; наявність у дослідника досвіду (полегшує науковий пошук, застерігає від помилок, економить час) та інформаційної бази (для проведення порівняльного аналізу, визначення тенденцій та прийняття найбільш прийнятних рішень); наявність доцільних для об’єкту дослідження методик моделювання та оцінок, можливість використання необхідних методів.
Під наявністю та структурою ресурсів мається на увазі можливість ресурсного забезпечення: трудових, економічних, матеріально-технічних, інформаційних та часових ресурсів. Обов’язковими є також фактологічні ресурси. Які показують наявність необхідних фактів та можливості їх систематизації.
Факторами організаційних можливостей є: організаційні культура, інфраструктура і тип організації, позитивний та негативний досвід, інтелектуальний потенціал дослідника.
Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
Ефективність дослідження – це його значущість його результатів, співмірність використаних ресурсів на проведення дослідження і результатів отриманих від нього. Ефективність значною мірою залежить від принципів його побудови та реалізації.
Розпочинаючи дослідження, слід чітко усвідомлювати поставлену мету і підпорядковувати його принципу цілеспрямованості. Під час проведення дослідження необхідно притримуватися принципу об’єктивності – не включення суб’єктивних, інтуїтивних чинників. Принцип системності – визначення зв’язків цілісності, взаємодії та впливу внутрішнього і зовнішнього середовища. Пр послідовності – дотримання технології дослідження. Пр управління творчістю – упорядкованість творчого мислення. Пр фактологічного забезпечення – наявність фактів достатніх для ефективного дослідження. Пр якісної та кількісної визначеності дослідження – наявність кількісних вимірюючи параметрів та показників. Пр реалізації креативного потенціалу – розвиток дослідницького мислення та потенціалу науковця. Пр трудомісткості – відповідність витрат праці результатам. Пр раціонального використання здобутків – максимально використовувати наявній матеріал з критичної точки зору.
Принципи і класифікація оцінок дослідження.
1. Принцип научності. В основі оцінки завжди знаходяться методики її проведення або здійснення. Оцінювати повинен той, хто знає предмет оцінки, володіє її методикою, здатний підійти до неї з об'єктивних позицій.
2. Принцип цільового призначения. Оцінка може проводитись взагалі або бути орієнтована на деякі приблизні результати, але може мати і ясну, конкретну мету.
3. Принцип повноти та системності. Оцінці підлягають тільки ті характеристики, які відомі, доступні, зрозумілі, вимірювані. В результаті такого підходу виходить деформована оцінка, яка не дає повної картини події або ситуації, явища або проблеми.
4. Принцип критеріальної визначенності. Буває оцінки без критерію. Чим точніше встановлено критерій, тим об'єктивніше і значніше оцінка. При проведенні оцінки неприпустимо довільне зміна критерію.
5. Принцип кількісної визначеності оцінки. Оцінювати можна в параметрах констатації якості, опису особливостей, але оцінка може проводитися в кількісних показниках, які дають точну інформацію і дозволяють ефективніше оперувати оцінками: порівнювати, синтезувати, вловлювати зміни.
6. Принцип поєднання оцінки стану і змін. Найчастіше оцінка є фіксацією стану тієї чи іншої характеристики, фотографією зупиненого миті, констатацією ступеня прояву характеристики.
7. Принцип незалежності - оцінка повинна бути відокремлена, наскільки це можливо, від особистісних відносин, службовій залежності, амбіцій і самолюбства. Вона повинна бути захищена від впливу зацікавлених осіб, доброзичливців або недоброзичливців.