- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •7. Сутність поняття “метод дослідження”.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •11. Сутність методу конструювання визначень
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15 . Суть методів моделювання.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •20. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення, наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •21.Сутність поняття «організація дослідження»
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження. (алгоритм дослідження)
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.
- •38. Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •39. Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41…Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46. Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47. Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48. Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49. Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50. Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51. Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53… Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •63. Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •64. Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності
- •73.Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
51. Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
Аналіз здійснюється за багатьма показниками, головними з яких є: 1) чиста теперішня вартість; 2) індекс рентабельності інвестицій; 3) звичайний термін окупності; 4) бух.рентабельність; 5) внутрішня норма прибутку.
Метод:
Метод прямого розрахунку – коли супутні рез-ти можуть безпосередньо представлені у вартісній формі, він забезпечує економію витрат за проектними рекомендаціями.
Метод непрямої оцінки – за можливості встановлення впливу факторів на безпосередній економічний результат: економія витрат чи приріст прибутку; підвищення продуктивності праці; поліпшення використання фонду робочої сили та ін.
Метод виз-ня запобігання шкоди – за умов вартісної оцінки супутніх результатів, яка показує можливі втрати при відмові від реалізації запропонованого проектного рішення.
Нормативний метод – визначення вартісних оцінок супутніх рез-ів через систему економічних нормативів, що забезпечують досягнення даного єдиного ефекту.
52. Види наукової продукції та їх зміст: огляд, реферат, науковий звіт, доповідь на наукову тему, тези доповіді, стаття, рецензія, монографія, брошура, навчальний посібник, дисертація, курсова робота, дипломна робота.
Оглядовий документ - це інформаційний документ одного чи кількох оглядів, які відображають підсумки аналізу та узагальнення відомостей з різних джерел. Основну складову документа становить огляд - концентрований виклад змісту сукупності документів з певної теми за певний проміжок часу.
Реферат – найпростіший і найпоширеніший вид навчально-дослідної роботи. Обсяг реферату визначається специфікою теми і змісту. Його обсяг коливається 20-24 сторінок. Основними видами рефератів є наукові та інформативні: Науковий реферат – коротке викладення автором змісту НД, дисертаційної роботи (автореферат) перед поданням її до захисту. Інформаційний реферат – коротке письмове викладення однієї наукової праці (теми, проблеми), що стисло висвітлює її зміст. Він акцентує увагу на нових повідомленнях. Інформативні реферати можуть друкуватись в інформаційних журналах, збірниках, інформативних картах.
Звіт про НДР — науково-технічний документ, оформлений у вигляді письмової праці, доповіді, повідомлення; містить відомості про суть, методологію і методи дослідження, результати виконаної роботи або певних її етапів; готується і формується згідно з програмою і планом дослідження та існуючими вимогами щодо змістовних характеристик та стандартів оформлення.
До́повідь — один із видів монологічного мовлення: публічне, розгорнуте, офіційне повідомлення з певного питання, засноване на залученні документальних даних. Мета доповіді — інформування кого-небудь про що-небудь. Доповідь часто має структуру наукового дослідження: вступ, методи, результати та обговорення. Доповіді готуються у письмовій формі обсягом 6-8 сторінок і розраховані на 15-20 хвилин виступу.
Тези доповіді — опубліковані на початку наукової конференції (з'їзду, симпозіуму), матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних аспектів наукової доповіді. Обсяг тез може бути в межах 2-3 сторінки машинописного тексту через 1,5-2 інтервали. Алгоритм тези можна подати так: теза — обґрунтування — доказ — аргумент — результат — перспектива.
Стаття — опублікована самостійна наукова праця, шо є результатом проведеного дослідження або окремого його етапу, фіксує науковий пріоритет автора. Наукова стаття – один із основних видів публікацій. Оптимальний обсяг статті 6-12 сторінок (0,5-0,7 друкарських аркушів).
Рецензія — наукова стаття, метою якої є критична оцінка іншої наукової праці, із належною виваженою аргументацією, підкріплена необхідними міркуваннями, розрахунками (якщо це потрібно) та загальним висновком про значущість рецензованої праці для розвитку теорії та можливостей її практичного застосування.
Монографія – наукова працю у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або декільком авторам.
Наукова монографія – науково дослідницька праця, предметом викладу якої є вичерпане узагальнення теоретичного матеріалу з наукової проблеми або теми з критичним його аналізом, визначенням вагомості, формування нових наукових концепцій. Монографія може слугувати висвітленню основного змісту і результатів дисертаційного дослідження. Обсяг індивідуальної монографії здобуває наукового ступеня доктора наук, яка зараховується як дисертація, має становити неменше 10 авторських аркушів у галузі технічних наук і неменше 15 авторських аркушів у галузі гуманітарних і суспільних наук.
Брошура — друковане видання невеликого розміру, присвячене одній або кільком суміжним проблемам, розв'язання яких підпорядковане подібним методологічним принципам і підходам.
Навчальний посібник — спеціально підготовлені матеріали для студентів або учнів, у яких систематично викладаються відомості з певної сфери знань на сучасному рівні досягнень науки техніки і культури, є основним джерелом знань.
Дисертація – кваліфікаційна наукова робота в певній галузі знань, яка містить сукупність наукових результатів і положень, висунутих автором для публічного захисту і засвідчує особистий внесок автора в науку та його здобутки як науковця. Основою дисертації є виконані та опубліковані наукові праці, відкриття або великі винаходи, впроваджені у виробництво. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук (або ступеня кандидата наук )– є кваліфікаційною, науковою працею, підготовленою особисто для прилюдного захисту і здобуття наукового ступеня доктора наук ( здобуття ступеня кандидата наук).
Курсова робота – самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів. Курсова робота є складовою частиною процесу науково-методичної та професійної підготовки економіста.
Дипломна робота – кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі. Дипломна робота має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін.
