33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.

Вивчення стану питання доцільніше всього починати зі знайомства з інформаційно-бібліографічними виданнями, ціль випуску яких полягає в наданні оперативної інформації про окремі публікації і їхній основний зміст. Для з’ясування стану розробки обраної теми складається короткий огляд найважливішої літератури, з якого можна зробити висновок, що дана тема не розкрита (розкрита частково, не в тому аспекті тощо) і тому вимагає подальшого розроблення. Цей висновок повинен логічно випливати з огляду джерел. Від постановки наукової проблеми і доведення, що та її частина, яка є темою даної наукової роботи, не розроблена або не достатньо висвітлена, логічно перейти до формулювання мети вашої наукової роботи.

34. Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.

Аргументативний дискурс , який розглядається як частина дискусії, реальної або уявної, визначається як низка висловлювань, промовлених або письмово зафіксованих, які були винесені на захист однієї або декількох точок зору. Точка зору може мати будь-який зміст, оскільки можна мати точку зору відносно будь-якої події, ідеї, дії, будь-якого факту, будь-яких відносин, а також кожен має право на свою точку зору, яка збігається чи не збігається з поглядами опонента. Причиною виникнення аргументативного дискурсу можна також уважати необхідність виявлення різниці у думках. Роль протагоніста в структурі аргументативного дискурсу первісно належить адресанту, тоді як адресат стає антагоністом, який приймає або не приймає точку зору протагоніста.

35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.

Людина на відміну від інших об'єктів живого світу може зберігати інформацію не тільки у своїй голові. Для зберігання накопиченої цивілізацією інформації використовуються різні носії (книги, магнітні стрічки, жорсткі диски і т.п.).

Зберігання інформації — 1. Забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв. 2. Комплекс заходів, спрямований на забезпечення збереження повноти і цілісності сформованих масивів даних про сумнівні фінансові операції, створення і підтримання належних умов для їх використання, а також запобігання несанкціонованому доступу, поширенню і використанню.

36.Поняття “економічна інформація” та “данні”.

Економічна інформація - сукупність відомостей (даних), які відбивають стан (фінансово-господарську діяльність підприємств) або визначають напрям змін і розвитку народного господарства і його ланок. Економічна інформація невіддільна від інформаційного процесу управління, який відбувається у виробничій сфері, тому вона використовується в усіх галузях національної економіки.

Економічній інформації притаманні наступні особливості

• вона відображає діяльність ланок народного господарства (підприємств, об’єднань, галузей) за допомогою натуральних, вартісних і умовних вимірників).

• економічна інформація фіксується як дискретна величина на матеріальних носіях (документах, дисках, магнітних стрічках тощо).

• економічна інформація має лінійну форму (записується рядками);

• економічна інформація є масовою і об’ємною, потребує багаторазового групування, арифметичної і логічної обробки для управління;

• економічна інформація буває цифровою, буквенно-цифровою, алфавітною (буквеною), фактографічною;

• економічна інформація характеризується тривалістю у виникненні і обробці у встановлених часових межах;

• економічна інформація виступає активною щодо впливу на господарський механізм.

Залежно від функцій економічну інформацію поділяють на планову, нормативно-довідкову, договірну, обліково-економічну або фактографічну та інші.

Дані - це подання фактів і ідей у формалізованому вигляді, придатному для передачі та обробки в деякому інформаційному процесі. Дані, які є результатом фіксації деякою інформацією, самі можуть виступати як джерело інформації. Інформація, яку видобувають із даних, може піддаватися обробці, і результати обробки фіксуються у вигляді нових даних.