Контрольні питання
1.. Назвіть джерело енергії Сонця.
2. Що собою представляють сонячні плями? Як змінюється їх кількість?
3. Що таке „факели” та „протуберанці”? Яка їх природа?
4. Що таке „сонячний вітер”?
5. Як процеси на Сонці впливають на земне життя?
Література
1. Климишин І.А., Крячко І.П. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Знання України, 2002р, § 18 - 20.
Тема: Класифікація зір. Розміри, світність та температура зір. Моделі зір.
План
1. Класифікація зір.*
2. Розміри, світність та температура зір.**
3. Моделі зір.***
1. Класифікація зір.
Зоряні величини:
m – видима зоряна величина
- абсолютна
зоряна величина
Де r – відстань до зорі, виміряна в парсеках.
Абсолютна зоряна величина – це така зоряна величина, яку б мала зоря, якби перебувала від нас на відстані 10 пк (32,6 св.р.).
або
2.Світність:
L – висока (М=-9)
гіганти і надгіганти (
);L – низька (М=+17) карлики (
);
(Гарвардська) класифікація за температура (визначають за допомогою спектрів).
R – N
O – B – A – F – G – K – M - кожен має 10 підкласів
S
O – B – A - гарячі (рані); клас А (Т=10000 – 30000 К): Сіріус;
F – G - сонячні; клас G (Т=6000 К): Сонце, Капелла;
K – M - холодні (пізні); клас М (Т=3000 К): Антарес;
Для запам’ятовування послідовності спектральних класів придумали жартівливу фразу: “ОБидвА Фазани Жовтим Кольором Мазані Рядком Надуті Сидять”.
Діаграма спектр – світність (діаграма Герцшпрунга – Рессела).
3. Моделі зір.
Контрольні питання:
1. Про що йдеться діаграмі Герцшпрунга – Рессела?
2. Як будується діаграма спектр – світність?
3. Чим пояснюється відмінність спектрів зір?
4. У чому суть методу спектральних паралаксів?
5. У чому
полягає несхожість внутрішньої будови
зір з масою
та
?
Література:
1. Климишин І.А., Крячко І.П. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Знання України, 2002р, §21
Тема: Подвійні зорі.
План
1. Оптично подвійні;
2. Фізичні подвійні (кратні);
Подвійні зорі:
Оптично подвійні;
Фізичні подвійні (кратні).
1. Оптично подвійні.
Зорі розташовані близько одна до одної називаються оптично подвійними.
2. Фізичні подвійні.
Зорі, які обертаються навколо спільного центра називаються кратними (фізичні подвійні). Якщо зір більше 10 то це називають зоряне скупчення. Якщо компоненти кратної зорі видно в телескоп нарізно, то її називають візуальною кратною зорею. Головну зорю у кратній системі позначають літерою А, супутники – В, якщо є третій компонент – літерою С.
2.1. Фізичні подвійні зорі:
Затемнювано-подвійні зорі;
Спектрально-подвійні зорі;
Тісні подвійні системи.
Затемнювально – подвійна зоря, видима величина якої ритмічно змінюється внаслідок затемнення одного компонента іншим – затемнювально-змінні.
Спектрально-подвійні – зорі, подвійність яких можна встановити тільки за змогою спектральних спостережень.
Тісні подвійні системи – пари зір, відстані між якими сумірні з їхніми розмірами (одна зоря може поглинати іншу – процес обміну речовинами).