Контрольні питання

1. Дайте визначення місцевому часу. Чим він відрізняється від поясного?

2. Чим відрізняються різні типи календарів? В чому їх недоліки?

3. Як пов’язані між собою одиниці вимірювання часу та астрономічні явища?

Література

1. Климишин І.А., Крячко І.П. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Знання України, 2002р, §6, 9-10.

Тема: Фази місяця. Затемнення. Небесна механіка.

План

1. Видимий рух Місяця. Фази Місяця.*

2. Місячні та сонячні затемнення.*

3. Рух супутників.**

1. Видимий рух Місяця. Фази Місяця.

Зоряний (сидеричний) місяць – проміжок часу, за який Місяць, описуючи повне коло на небесній сфері, повертається до тієї самої точки (27 1/3 доби).

Місяць – джерело відбитого світла.

Фаза – зміна зовнішнього вигляду Місяця для спостерігача на Землі.

Розрізняють чотири найголовніші фази: новий місяць – 1, перша четверть – 3, повня (повний Місяць) – 5, третя (остання) четверть – 7.

Синодичний місяць – проміжок часу між двома однойменними фазами Місяця.

2. Сонячні та місячні затемнення.

С онячне затемнення відбувається тоді, коли тінь від Місяця потрапляє на поверхню Землі.

Місячне затемнення відбувається тоді, коли Місяць потрапляє в конус тіні, відкинутої Землею.

Оскільки під час затемнення Місяця насправді позбавляється сонячного світла, то місячне затемнення видно на всій нічній півкулі землі і для всіх точок цієї півкулі починається і закінчується водночас.

3. Рух супутників.

(1)

(2)

Коло Парабола Гіпербола

Контрольні питання:

1. Що таке наша ера?

2. Які ви знаєте закони Кеплера?

3. Що таке календар? Які типи календарів розроблено в минулому, де і які використовуються в наш час?

4. Чому на картах зоряного неба не вказують шлях Місяця серед зір, а лише Сонця?

5. З якою середньою кутовою швидкістю Місяць рухається по небесній сфері відносно Сонця?

6. Чому сонячні затемнення відбуваються не в кожну фазу нового місяця?

Література:

1. Климишин І.А., Крячко І.П. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Знання України, 2002р, §8-10.

Тема: Планети земної групи

План.

1. Загальна характеристика планет

2. Меркурій

3. Венера

4. Марс

5. Цікаві факти**

Планети земної групи – чотири планети Сонячної системи: Меркурій, Венера, Земля та Марс[1]. По структурі та складу до них можуть бути віднесені і деякі астероїди, наприклад, Веста.

Основні характеристики.

Планети земної групи мають високу густину та складаються переважно з силікатів та металізованого заліза (на відміну від газових гігантів та льодових карликових планет, об’єктів пояса Койпера та хмари Оорта). Найбільша планета земної групи — Земля, більше ніж у 14 разів уступає в масі найменшому газовому гіганту — Урану, але при цьому у 400 разів масивніша найбільшого об’єкта поясу Койпера.

Планети земної групи складаються переважно з кисню, кремнію, заліза, магнію, алюмінію та інших важких елементів.

Всі планети земної групи мають наступну будову:

• у центрі планети залізне ядро з невеликою кількістю нікелю;

• мантія складається з силікатів;

• кора, яка виникла через часткове плавлення мантії складається також з силікатних порід. З поміж планет земної групи тільки у Меркурія немає кори, оскільки вона була розбита в результаті метеоритних бомбардувань. Земля відрізняється від інших планет групи наявністю великої кількості гранітів у корі.

Дві планети земної групи (Земля та Марс) мають супутники і жодна зі всіх чотирьох планет групи не має кілець.

Меркурій

На Меркурії великі перепади температур, оскільки атмосфера надто розріджена і не може утримати тепло. Вдень температура піднімається до 430°C, а вночі падає до -180°C.

Меркурій настільки близький до Сонця, що період його обертання невеликий. Повний оберт навколо Сонця він здійснює за 88 діб, натомість Земля — за 365 діб. Та він повільно обертається навколо своєї осі; доба на ньому триває 58,6 земної доби.

Меркурій має невеличкі полярні крижані шапки, але це не вода, а змерзла кислота.

Венера

Завдяки щільній атмосфері Венера добре відбиває сонячне світло і блищить як зоря. Але оскільки вона розміщена близько до Сонця, її можна бачити тільки ввечері перед заходом Сонця. Тому вона й названа вечірньою зорею. Її називають іще вранішньою зорею, бо Венеру можна побачити безпосередньо перед сходом Сонця. У давнину її навіть сприймали за два різних світила.

Атмосфера Венери смертельна для людини. Оскільки шар атмосфери товстий і щідбний, тиск на поверхні планети дуже високий. Атмосфера складається в основному з вуглекислого газу, в якому плавають отруйної сірчаної кислоти, викинутої в результаті вулканічної діяльності.

Марс

Найвищий вулкан Сонячної системи — Гора Олімп (27 км) — розташований на Марсі, утричі вищий зв Еверест. Ще одне цікаве геологічне утворення — каньйон Долина Марінера завдовжки 4000 км і в чотири рази глибший за Великий Каньйон.

Жодна з космічних експадицій на Марс не виявила найменших слідів життя. Проте у 1996 р. Учені НАСА виявили щось схоже на залишки мікроорганізмів у скелях в арктичних районах Марса. Тому пошуки тривають. У 2003 році до Марса вирушило три дослідницьких апарати.

Цікаві факти :

Меркурій – найближча від Сонця точка орбіти Меркурія (перигелій) — 45,9 млн км, а найдальша (афелій) — 69,7 млн км.Діаметр Меркурія 4878 км, а маса в 20 разів менша, ніж у Землі.

Венера – перигелій Венери 107,4 млн км, а афелій — 109 млн км. Діаметр Венери 12 102 км,а її мса становить 4/5 зеиної.

Марс – віддаленість Марса Від Сонця 227,9 млн км. Діаметр Марса 6786 км, а його маса майже в 10 разів менша, ніж у Землі.