1.3.Розрахунок запасів.

Запаси - матеріальні активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу в складі готової продукції; утримуються для споживання в ході виробничого процесу; утримуються для споживання в ході виробничого процесу; утримуються для використання в майбутньому.

В складі запасів виділяють:

готову продукцію,

незавершене виробництво,

виробничі запаси.

Виробничі запаси – це матеріальні активи, які підлягають подальшій обробці на підприємстві або утримуються для споживання в ході операційного циклу.

Склад виробничих запасів:

1. Сировина, призначена для подальшої переробки;

2. Основні та допоміжні матеріали;

3. Комплектуючі вироби,покупні напівфабрикати;

4. Малоцінні та швидкозношувані предмети.

Потреба в запасах залежить від можливостей підприємства організувати безперервний потік матеріальних ресурсів, періодичності поступлень матеріалів, віддаленості постачальників, і споживачів ресурсів.

Ефективне використання запасів досягається шляхом правильної організації управління ними і включає:

1. Розробку норм запасів;

2. Планування потреби запасів;

3. Облік;

4. Аналіз;

5. Контроль за фактичним станом;

6. Оперативне регулювання запасів.

Поточні запаси – основна частина виробничих запасів, які забезпечують неперервність виробничого процесу в інтервалах між поставками.

Страхові запаси – забезпечують нормальне протікання виробничого процесу у випадках відхилення від запланованих умов поставок.

Підготовчі запаси дозволяють здійснювати підготовку матеріалів до виробничого використання.

Величина поточного запасу залежить від добового споживання, характеру споживання (рівномірне, періодичне), часу між поставками матеріалів.

Максимальний поточний запас визначається за формулою:

,

Де Мдоб- витрати матеріалів в натуральних одиницях;

Тпост- період між двома поточними поставками в днях.

Страховий запас залежить від різних факторів, деякі з них не підлягають кількісній оцінці, тому на практиці величина цього виду запасу планується в розмірі 25% максимального відхилення рівня запасу від його середньої величини. Планова величина страхового запасу – постійна, а фактично вона може змінюватись в залежності від термінів надходження чергової партії матеріалів.

Потреба у підготовчому запасі матеріалів виникає тоді, коли підготовка матеріалів до виробництва потребує тривалого часу (акліматизація, розрізка, сортування). Підготовчі операції не є складовою частиною технологічного процесу, а випереджують його, тому матеріали, які готують до виробництва, не вважаються запасами незавершеного виробництва.

Величина підготовчого запасу визначається за формулою:

Де сумарна тривалість підготовчих операцій в днях.

Загальні виробничі запаси визначаються як сума поточних, страхових і підготовчих запасів.

Для забезпечення безперевного виробництва,своєчасного виконання виробничих завдань, ефективності господарювання необхідно оптимізувати виробничі запаси та здійснювати оперативний контроль за їх рівнем.

Існує багато оптимізаційних моделей виробничих запасів різної складності. Кожне підприємство самостійно вибирає модель оптимізації виробничих запасів із врахуванням особливостей виробничого процесу, матеріалів, постачальників, цін та інших критеріїв.

При формування плану МТЗ окремо виділяється план виробничих запасів і план-графік руху матеріальних потоків.

У процесі планування підприємство встановлює своїм структурним підрозділам ліміти на відпуск матеріальних ресурсів та здійснює контроль за їх використанням у процесі виробництва, забезпечує їх перерозподіл у зв’язку зі змінами виробничої програми.