1. Що таке політика?

2. Які види політики ви запам'ятали?

3. Що таке влада?

4. Назвіть суб'єктів політики.

5. Що визначає структуру політичної системи суспільства?

6. Які функції має політична система?

Відповідно до Конституції України громадяни України мають цілу низку політичних прав і свобод. Вони беруть участь у політичному житті, будучи суб'єктами політики. Отже, треба формувати в собі навички активної поведінки.

Стабільність політичної системи залежить від того, наскільки верхівка політичної влади контролює всі сфери громадського життя.

Повнота діяльності політичної системи та усіх її елементів залежить від політичного режиму.

4. Опозиція. Лобізм.

У системі політичного устрою держави кожна політична партія, незалежно від її ідеології, займає власну політичну ні­шу, тобто перебуває або при владі, або в опозиції.

Опозиція — протиставлення одних поглядів чи дій у полі­тиці іншим, партія або група, що виступає врозріз із думкою більшості або з панівною думкою та висуває альтернативну по­літику, інший спосіб розв'язання проблем.

Політична опозиція — необхідний елемент політичної си­стеми, що сприяє її ефективному функціонуванню.

Чому політична опозиція є необхідним елементом полі­тичної системи, що сприяє її ефективному функціонуванню ?

Діяльність опозиції полягає:

• у протиставленні своєї політики політиці інших політич­них сил;

• у виступі проти думки більшості в законодавчих, партій­них та інших структурах.

Які з цих елементів наявні в діяльності сучасної опозиції ?

Розрізняють опозицію помірковану, радикальну, лояльну, конструктивну, деструктивну (руйнівну).

До якого типу належить сучасна українська опозиція ?

У різних політичних системах опозиція відіграє різну роль.

Яку роль відіграє опозиція при тоталітарному прав­лінні; при авторитарному правлінні; в умовах демократії. Від чого це залежить?

Тип опозиції та політичний режим впливають на методи діяль­ності опозиції. Із цією метою вона використовує різні способи:

• політичні методи: критика уряду в органах влади та ЗМІ, виборчі кампанії, спроби зміщення уряду шляхом парла­ментських комбінацій і винесення вотуму недовіри (у дер­жавах із парламентським правлінням), за наявності приво­ду — організація імпічменту президента;

• ненасильницький протест: організація мітингів, ходів і пікетувань, страйків, акцій громадянської непокори: блокування транспортних комунікацій та офіційних установ, різні символічні акції тощо;

• насильницькі методи боротьби: озброєні повстання, партизанська війна, терористичні акти, військові перевороти.

Якими методами діє сучасна українська опозиція ?

Крім опозиції, на дії влади впливає також такий елемент політичної діяльності як лобізм.

Лобізм— скоординована практика відстоювання інтересів або чинення тиску на законодавців і чиновників неурядовими організаціями, фінансово-промисловими групами чи етнічними спільнотами на користь того або іншого рішення.

Лобізм також передбачає діяльність зацікавлених осіб, яка сприяє ухваленню органами влади тих або інших рішень із використанням формальних і неформальних відносин в органах влади. Передусім ідеться про захист інтересів не якоїсь окремої компанії, а цілої галузі. Іноді асоціюється з корупцією та нелегальними методами впливу на прийняття рішень урядовими структурами, хоча лобізм не завжди передбачає підкуп державних працівників. Представники зацікавлених груп називаються лобістами, а їх групи — лобі.