3. Поняття інформації. Види і властивості інформації.

У процесі науково-практичної діяльності людство виділило такі узагальнені абстрактні поняття, як речовина (матерія), енергія та інформація.

Термін «інформація» походить від латинського informatio, що означає пояснення, ви­клад, тлумачення. Поняття «інформація» багатозначне, належить до первісних понять інформа­тики. Строгого означення йому не дають, але характеризують його, перераховуючи властивості інформації.

Властивості інформації:

1) Об'єктивність. Інформація — відображення зовнішнього світу, а він існує незалеж­но від нашої свідомості, знань, думок та суджень про нього.

2) Достовірність. Інформація є достовірною, якщо вона відображає істинний стан справ. На основі достовірної інформації можуть прийматися правильні рішення.

3) Повнота. Інформацію можна назвати повною, якщо її достатньо для розуміння ситу­ації та прийняття рішення.

4) Актуальність інформації — важливість, істотність для даного часу.

5) Корисність. Ступінь корисності інформації залежить від потреб конкретних людей і від тих задач, які за допомогою отриманої інформації можна розв'язати.

Таким чином, інформація — це набір відомостей про об'єкти, явища і процеси навколи­шнього світу. Інформація — це відомості, знання, які ми отримуємо із зовнішнього світу або які передаються від одного об'єкта до іншого (наприклад, від одного комп'ютера до іншого).

Характерні риси інформації:

1) Інформація — це нематеріальна субстанція, але передається вона за допомогою мате­ріальних носіїв — знаків і сигналів — або за допомогою фізичних процесів, які змінюються з перебігом часу;

2) Інформація залежить не тільки від самих знаків та сигналів, але від їх взаємного роз­ташування;

3) Якщо з однієї точки простору інформація передається в іншу, то в початковій точці вона не зникає;

4) Інформація є зрозумілою лише для того, хто здатний її розпізнати.

У широкому розумінні інформація — це відображення реального (матеріального світу) у вигляді знаків та сигналів.

Будь-якого виду інформація передається за допомогою конкретних повідомлень. Пові­домлення, як і інформація, належать до основних, неозначуваних понять інформатики. Вони не означаться через інші поняття. Повідомлення формуються як послідовності знаків, сигналів або за допомогою фізичних процесів, що є функціями часу, тобто мають матеріально-енергетичну основу.

Відповідність між повідомленням і інформацією не є взаємно однозначною. Одну й ту саму інформацію можна передати за допомогою різних повідомлень, наприклад, різними мова­ми чи доданням несуттєвого повідомлення, що не несе ніякої додаткової інформації. З іншого боку, одне й те саме повідомлення може сприйматися по-різному, тобто може передавати при цьому різну інформацію. Наприклад, різні люди, читаючи одну й ту саму статтю, отримують рі­зну інформацію залежно від рівня сприйняття, підготовленості тощо.

Таким чином, інформація залежить від того, як інтерпретується (трактується) повідом­лення, за допомогою якого вона передається.

Види інформації:

За способом сприймання: зорова, слухова, дотикова, смакова, нюхова.

За формою подання:

• текстова— інформація, яка міститься в усій друкованій літературі або відображаєть­ся технічними пристроями у вигляді текстів;

• графічна — картини, малюнки, графіки, діаграми, схеми тощо (сюди слід віднести і відеоінформацію);

• звукова інформація — усне мовлення, музичні мелодії, шумові ефекти;

• чисельна — набори числових даних;

• керуюча — вказівки, команди, накази, які передаються певним виконавцям. Вико­навцями команд можуть бути живі істоти та технічні пристрої такі, як роботи, станки з число­вим програмним керуванням, комп'ютери.

За суспільним значенням: особиста, суспільна.

За способом циркулювання і обміном інформації:

• соціальна (обмін інформацією між людиною і людиною);

• технічна (обмін інформацією між людиною та автоматом, автоматом і автоматом);

• біологічна (інформація в тваринному і рослинному світі);

• генетична (передача інформації від клітини до клітини).

Операції, які можна виконувати з інформацією називаються інформаційними процесами. Інформаційні процеси можна умовно розкласти на три складові: зберігання, передачу, обробку.