57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.

Оцінювання результатів дослідження. Якщо основною характеристикою фундаментальних досліджень є їх теоретична актуальність, новизна, концептуальність, доказовість, перспективність і можливість запровадження результатів у практику, то при розгляді прикладних досліджень слід оцінювати в першу чергу їх практичну актуальність і значимість, можливість запровадження в практику, ефективність результатів. Для наукових розробок тут цінною є новизна, актуальність і ефективність.

Ефективність – це співставлення результатів і затрат. Затрати легше визначити ніж результати, результати складно визначити в ек сфері з таких причин :

Результати часто дуже відірвані в часі від затрат і тоді їх доводиться дисконтувати

Результати часто не мають грошової оцінки і є не економічними, а соціальними (підвищення конфортності життя, кращі екологічні умови і т,д,)

Опосередковано оцінками ефективності наук дослідження, якщо важко оцінити результат у грошовому вигляді є такі форми оцінки:

Кількість статей, монографій на 1 особу

Обсяг друкованих аркушів на 1 людину

Кількість зареєстрованих патентів

Кількість посилань на науковця, що називається індексом посилань

Потенціáл – особлива, здатна до саморозвитку система відновлюваних внутрішніх ресурсів людини, які виявляються в діяльності, направленій на отримання соціально-важливих результатів.

Дослідницький потенціал – містить поняття людські ресурси у сфері науки і техніки, які безпосередньо або за сумісництвом займаються професійно - дослідницькою діяльністю.

Осередком дослідницького потенціалу нації є дослідники -професіонали, зайняті розробленням і створенням нових знань, продуктів, процесів, методів і систем, а також управлінням відповідними проектами10. до дослідників також відносять пошукачів кандидатських і докторських на­укових ступенів. Потенціальними людськими ресурсами для занять до­слідною діяльністю вважаються випускники ВНЗ III-IV рівнів, які мають освітню кваліфікацію спеціаліста, бакалавра чи магістра, а також осо­би з науковим ступенем, котрі не працюють безпосередньо в наукових організаціях.

Ефективність мислення людиною визначається здатністю вирішувати завдання, які встають перед нею. Ця спроможність залежить, з одного боку, від природної інтелектуальної обдарованості індивіда, а з іншого — від виховання індивіда, навчання, самоосвіти, життєвого досвіду і, нарешті, від її залучення до культури. З культури людина черпає знання, використовуючи їх для рішення різних завдань; уявлення про цінності і ідеали, які визначають її відношення до цих завдань; і, нарешті, навички, прийоми, правила мислення, що допомагають вирішувати ці завдання.

71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.

У найбільш поширеному розумінні злиття чи поглинання (mergers/acquisitions) є одним із додаткових способів укрупнення бізнесу, розширення компанією своєї діяльності та сфер впливу на окремому ринку. Практично всі укладені угоди про злиття компаній характеризувались взаємною заінтересованістю учасників, тобто мали дружній характер. Сьогодні феномен злиття та поглинання перейшов до нового етапу розвитку, характерними ознаками якого є злиття транснаціональних корпорацій, тобто підвищення рівня концентрації бізнес-альянсів у світовому масштабі. Масштаби цих угод спричинили фундаментальні зміни у ряді галузей економіки, зокрема хімічній, телекомунікаційній, а також у банківській сфері. Оцінюючи тенденції існування феномену злиття та поглинання як варіанту розвитку компаній, можна дійти висновку, що способи їх здійснення ускладнювалися з кожним наступним етапом розвитку світової економіки. Дія внутрішніх мотиваційних чинників проявляється у прагненні компанії-ініціатора злиття чи поглинання отримати нові навички (наприклад, технологічні досягнення, кращі способи організації бізнес-процесів чи досвід персоналу компанії-конкурента). Найчастіше внутрішніми мотивами компанії створення альянсу з конкурентом шляхом злиття є бажання отримати доступ до нових продуктів, ринків, каналів дистрибуції та фінансових ресурсів іншої компанії. Цей мотив, зокрема, є домінуючим при купівлі іноземними компаніями вітчизняних підприємств-конкурентів у харчовій промисловості (наприклад, галузь виробництва пива). Компанія-ініціатор планує таким чином отримати додаткову перевагу від розширення ринку збуту, економії на витратах входу на ринок тощо. Менш поширеним, але не менш значущим мотивом є бажання компанії-ініціатора злиття отримати податкову економію за рахунок придбання збиткового конкурента. Одним із внутрішніх спонукальних мотивів обох компаній може бути їхнє прагнення знизити власні витрати на здійснення науково-дослідних робіт і розробок нових продуктів чи технологій. Це також дає можливість об’єднати зусилля дослідницького потенціалу компаній для проведення досліджень і таким чином подолати бар’єри реалізації досліджень. Зовнішніми мотивами, що спонукають компанії об’єднуватися, є також вимоги кредиторів до розмірів компанії, обсягу обороту та прибутку останньої в разі оформлення великих позик, а також у разі її виходу на світовий ринок капіталу. Злиття ж двох чи більше компаній, що мають спільні інтереси, дозволяє підвищити кредитний рейтинг і скористатися перевагами компанії-ініціатора. У разі, якщо цілі, мотиви та бажання компаній збігаються, їх злиття чи поглинання набуває статусу дружнього. Ключовим чинником дружнього поглинання є правильна оцінка перспектив злиття та процедура оформлення угоди про купівлю. Взагалі, оцінюючи приклади та досвід компаній, що уклали угоди про злиття чи поглинання, можна стверджувати, що ця процедура є особливо привабливою для компаній, які перебувають у скрутному фінансовому становищі. Для вітчизняних компаній, що стоять на межі банкрутства, злиття з потужним конкурентом, на нашу думку, є більш прийнятною перспективою, ніж тривала та часто безрезультатна санаційна процедура.