
- •Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Кафедра військової підготовки
- •Підрозділ: Тактична підготовка.
- •Тема 5: Ядерна, хімічна, бактеріологічна і запальна зброя іноземних армій та захист від неї.
- •Тема 5: Ядерна, хімічна, бактеріологічна і запальна зброя іноземних армій та захист від неї.
- •Навчально-матеріальне забезпечення:
- •Навчальні питання та розрахунок часу:
- •Іі. Навчальні питання Вступ. –5 хв
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Мета і заходи захисту від зброї масового ураження.
- •Розосередження та зміна районів розташування військ.
- •Інженерне обладнання районів та позицій.
- •Підготовка шляхів для маневру.
- •Заключна частина.
- •Завдання на самостійну підготовку.
Розосередження та зміна районів розташування військ.
Розосередження військ і періодична зміна районів їхнього розташування здійснюється з метою максимально знизити втрати військ, а також ускладнити противникові пошук і вибір об’єктів для ураження ядерною, хімічною та біологічною зброєю.
Порядок і ступінь розосередження встановлюється командиром (начальником) в залежності від завдання, захисних і маскуючих властивостей місцевості, можливостей її інженерним обладнанням, з урахуванням захисних властивостей бойової та іншої техніки.
При розосередженні військ необхідно дотримуватись наступних вимог: розосередження не повинно негативно впливати на боєздатність підрозділів та виконання покладених на них завдань, не повинно ускладнювати управління підрозділами, взаємодію і побудову бойового (похідного) порядку.
Критерії і межі розосередження військ встановлюються в залежності від комбінованої дії на особовий склад вражаючих факторів ядерної зброї. Важливими критеріями є: тип ядерних боєприпасів, використання яких зі сторони противника найбільш ймовірне, можливі об’єкти ураження, допустима ступінь ураження об’єктів, виключаючи втрату боєздатності, захисні властивості місцевості, бойової та іншої техніки, ступінь інженерного обладнання районів розташування.
Тип ядерних боєприпасів, використання яких зі сторони противника найбільш ймовірне, визначається на основі аналізу його поглядів на використання ядерної зброї по об’єктах на різній відстані від лінії бойового зіткнення сторін і на збереженні необхідних засобів безпеки підрозділами його першого ешелону. Рахується, що на об’єктах, які розташовані поблизу лінії бойового зіткнення сторін, найбільш ймовірне використання боєприпасів силою від 1 до 2 тис.т. (кт), по других ешелонах частин і об’єктах військового тилу можливі удари боєприпасів силою 10-50 тис.т. (кт), а по більш глибоко розташованих об’єктах – боєприпасами більшої сили.
Можливі об’єкти ураження зі сторони складу своїх військ визначаються виходячи із можливостей досяжності ядерного удару противника, сили ядерних боєприпасів, які він може використати по військах та об’єктах тилу на різній глибині, а також із місця частин і підрозділів в бойовому порядку і характеру виконуваних ними завдань.
Допустима ступінь ураження об’єктів при виборі меж розосередження військ визначається виходячи із необхідності виключити ураження одночасно двох діючих (розташованих) поруч об’єктів (механізованих батальонів) одним ядерним боєприпасом, сила якого достатня для виводу із стану готовності кожного з них окремо.
Захисні властивості місцевості і техніки – важливий критерій. Війська можуть розосередитись в меншій мірі, якщо вони діють на пересічній місцевості і в інтересах захисту використовують бойову та іншу техніку, фортифікаційні споруди, сховища.
При розташуванні на місці (в районі зосередження, вихідному районі, районі збору по тривозі) частини і підрозділи повинні розташовуватись розосереджено, в межах, які виключають поразку двох батальйонів, або рівних їм підрозділів одним ядерним боєприпасом середньої потужності, двох рот одним ядерним боєприпасам малої потужності, двох взводів – одним боєприпасам надмалої потужності. При цьому відстані між районами розташування можуть складати від 0,5 до 5 км.
Райони розташування повинні забезпечувати приховане розташування особового складу, техніки і озброєння , мати нормальні санітарно-епідемічні умови і по-можливості включати ділянки пересічної місцевості з вузькими глибокими і звивистими ровами, промоїнами, кар’єрами, лісовими масивами і кущами. Райони розташування не слід призначати поблизу великих населених пунктів та інших важливих об’єктів, по яких можливе використання противником ядерної та хімічної зброї. Особовий склад, озброєння і техніка в районах розташування розміщуються в укриттях, а при наявності часу окопуються, влаштовуються бліндажі і сховища.
На маршруті підрозділи повинні розосередитись по фронті і в глибину. Це досягається використанням великої кількості маршрутів, віддалених один від одного на відстані, які виключають одночасне ураження колон, що рухаються одним ядерним боєприпасам середньої потужності, збереження дистанції між колонами батальйонів до 5 км; виключення скупчення військ у важкодосяжних місцях при проходженні великих населених пунктів, вузлів доріг і переправ, перед вихідним рубежем на привалах і в районах відпочинку. На великому привалі і в районі денного і нічного відпочинку війська розташовуються побатальйонно, використовуючи захисні засоби місцевості. В районі денного (нічного) відпочинку для особового складу і техніки готуються укриття.
В наступі розосередження досягається широким використанням перед бойових порядків і таким шикуванням бойових підрозділів, яке в найбільшій мірі забезпечить виконання поставлених завдань і зниження можливих втрат від зброї масового ураження противника. В ході наступу підрозділи перших ешелонів рухаються в розосереджених бойових порядках. Другий ешелон рухається в похідному або перед бойовому порядку за першим ешелоном стрибками на вказаній командиром відстані, використовуючи для захисту нерівності місцевості і місцеві предмети. У випадку зупинки він швидко розосереджується і ховається.
Коли підрозділи атакують противника на передньому краї чи в опорних пунктах і в глибині його оборони, найбільшу небезпеку будуть створювати ядерні боєприпаси над малої потужності і нейтронна зброя. Для того, щоб виключити масові втрати підрозділів типу взвод, необхідно мати проміжки між ними в декілька сотень метрів. Ракетні підрозділи і артилерію слід пересувати і розгортати так, щоб вони не вражались ударами противника одночасно з військами, що знаходяться поруч.
При форсуванні водних перешкод на ділянках переправи для рот першого ешелону таку взаємну відстань, щоб виключити одночасне ураження двох сусідніх переправ одним ядерним боєприпасам малої потужності. Крім того з метою введення противника в оману влаштовуються і імітуються обманні переправи. Командири підрозділів зобов’язані забезпечити організований вихід військ до водяної перешкоди, щоб не допускати скупчення особового складу і бойової техніки на ділянках форсування і біля переправ.
З виходом на протилежний берег підрозділи повинні розвивати інтенсивний наступ, не допускати скупчення, щоб не створити зручних умов і об’єктів для використання противником зброї масового ураження.
В обороні ступінь розосередження підрозділів встановлюється з врахуванням захисних властивостей місцевості, можливостей військ, інженерного обладнання позицій. Підрозділи розосереджуються так, щоб не знижуючи стійкості оброни і щільності вогню всіх видів, виключити одночасне ураження одним ядерним боєприпасом малої і надмалої потужності двох змішаних підрозділів, які займають опорні пункти або сусідні позиції. В батальйонному районі оборони підрозділи повинні розосередитись з таким розрахунком, щоб проміжки між сусідніми ротами і взводами по фронті і вглиб були в установлених межах.
Зміна районів розташування військ проводиться за вказівками або з дозволу старшого командира (начальника) згідно наперед розробленого плану, без шкоди для виконання завдання, окремо і за короткий час. Підрозділи здійснюють зміну районів, як правило в складі своїх частин. Для забезпечення зміни районів розташування військ потрібно завчасно готувати запасні райони і маршрути виходу до них. Зміну районів розташування в інтересах захисту від зброї масового ураження доцільно здійснювати, якщо дозволяє обстановка.