- •1 Мета роботи
- •2 Прилади і обладнання
- •3 Вказівки з техніки безпеки
- •Коротка теорія
- •6 Порядок виконання роботи
- •1 Мета роботи
- •2 Прилади і обладнання
- •2.4 Вольтметр.
- •3 Вказівки з техніки безпеки
- •4 Коротка теорія
- •5 Опис лабораторної установки та методу дослідження
- •6 Порядок виконання роботи
- •1 Мета роботи
- •2 Прилади і матеріали
- •3 Вказівки з техніки безпеки
- •5 Опис лабораторної установки та методу дослідження
- •6 Порядок виконання роботи
6 Порядок виконання роботи
Уважно знайомлюсь з лабораторною установкою. На аркуші міліметрового паперу розкреслюю заготовку для побудови картини електричного поля у масштабі 1:2.
За вказівкою викладача закріплюю у ванні електроди потрібної форми.
Вмикаю блок живлення, встановлюю напругу U= В.
Поміщаю зонд поблизу одного з електродів.
Визначаю покази вольтметра і фіксую координату цієї точки на папері
Знаходжу ще 3-5 точок з таким же потенціалом.
Переміщаю зонд від електрода на 1-2 см і повторюю дії відповідно п.6.5 і 6.6.
Продовжую дії відповідно п.6.7-6.5-6.6, до наближення до протилежного електрода.
Вимикаю установку.
З'єдную плавними кривими коорди нати точок однакового потенціалу. Біля кожної лінії вказую, якому показу вольтметра вона відповідає.
Проводжу декілька силових ліній поля.
Рисунок 6.2 – Картина електростатичного поля
Підраховую напруженість у трьох точках, вказаних викладачем, за формулою
,
де l
–
відстань
від
даної точки до центра пластини, що має
від’ємний потенціал.
Е1=
Е2=
Е3=
Висновок:
1 Мета роботи
1.1 Експериментально визначити питомий заряд електрона.
2 Прилади і обладнання
2.1 Магнетрон (або еквівалентна йому електронна лампа).
2.2 Соленоїд.
2.3 Амперметр.
2.4 Вольтметр.
2.5 Джерела живлення.
3 Вказівки з техніки безпеки
3.1 Перед увімкненням установки необхідно ознайомитися з даними методичними вказівками. Після цього у викладача і відповідального лаборанта або інженера, які проводять заняття, взяти дозвіл на увімкнення установки і проведення дослідів.
3.2 Для створення електромагнітного поля в магнетроні використовується високовольтне джерело струму. Тому забороняється без відома інженера або викладача проводити будь-які маніпуляції з кабелями, що живлять устаткування (включати їх, від'єднувати і т.п.).
4 Коротка теорія
Рисунок
7.1 –
Загальний
вигляд магнетрона:
1
– анод; 2 – катод; 3 – обмотка соленоїда;
4 – цоколь лампи.
електрона до його маси
.
В основі експериментального методу
визначення
лежить метод дослідження руху електронів
у взаємно-перпендикулярних електричному
і магнітному полях. Останнє здійснюється
в спеціальному радіотехнічному
приладі, що
має назву магнетрон. (рис.7.1).
За
відсутності струму в обмотці соленоїда
(
)
електрони
під
дією електричного поля рухатимуться
від катода до анода в радіальному напрямі
(рис.7.2а) з деякою
швидкістю
.
При підключенні струму до обмотки
соленоїда усередині соленоїда виникає
магнітне поле з індукцією
.
Оскільки
,
що забезпечується конструкцією магнетрона
(рис.7.1), на електрони діятиме сила
Лоренца:
(1)
з урахуванням вищесказаного
(2)
Рисунок. 7.2 – Вплив індукції магнітного поля на траєкторію електронів (вигляд з торця лампи)
Під дією
цієї сили траєкторії електронів почнуть
викривлятися (рис.7.2б). У міру збільшення
струму соленоїда
викривлення траєкторії зростатиме, і
при певному
значенні
електрони починають рухатися по замкнутих
траєкторіях,
не досягаючи анода (рис.7.2в). В першому
набли
женні
можна
вважати, що траєкторія електрона є коло
діаметра
,
де
– відстань між поверхнями
катода
і анода.
Величину
струму соленоїда, при якому наступає
це явище,
називають
критичним значенням струму
.
При струмі соленоїда, рівному критичному
значенню, електрони не досягають
анода,
що приведе до припинення струму в
анодному ланцюзі лампи. При подальшому
збільшенні
радіус
орбіти руху електрона змешується
(рис.7.2г).
