Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СУКУПНИЙ ПОПИТ І СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ. МАКРОЕКОНО...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
259.58 Кб
Скачать
    1. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції

На сукупну пропозицію впливають не лише цінові фактори, які зумовлюють рух по кривій АS, але і нецінові чинники (рисунок 18А.5), які переміщують криву вліво (з положення AS в положення AS1) при зменшенні сукупної пропозиції або вправо (з положення АS у АS2) при збільшенні сукупної пропозиції.

Рисунок 18А.5 - Зміни сукупної пропозиції під впливом нецінових чинників

До нецінових чинників AS відносяться:

  1. З

    Р

    AS`

    міни цін на внутрішні ресурси.

  2. З

    AS

    міни цін на імпортні ресурси.

3. З міни у продуктивності праці.

4 . Зміни інституційного середовища (правових норм, податкового законодавства, форм та методів державного управління тощо).

Наприклад: якщо за інших незмінних умов зростуть ціни на ресурси, або збільшаться ставки оподаткування прибутків підприємств, сукупна пропозиція скоротиться, що спричинить переміщення кривої вліво. Зростання продуктивності праці та здешевлення ресурсів, які імпортуються в країну, спричинять зворотний ефект – сукупна пропозиція збільшиться і крива АS переміститься вправо.

    1. Взаємодія ad і as. Макроекономічна рівновага

Модель “сукупний попит – сукупна пропозиція” є базовою моделлю макроекономічної рівноваги.

Рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного виробництва – стан економічної системи за якого рівень цін на кінцеву продукцію і реальний обсяг національного виробництва встановлюються на основі рівності сукупного попиту і сукупної пропозиції. Тобто макроекономічна рівновага наступає тоді, коли АS = АD.

Економісти використовують модель АS і АD для аналізу короткострокових коливань в економіці. Точка перетину кривих АD і АS визначає рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного виробництва. Водночас необхідно враховувати, що:

  1. Зростання сукупного попиту (з АD1 до АD2) на горизонтальному відрізку кривої сукупної пропозиції (рисунок 18А.6) збільшить реальний обсяг виробництва (з Y1 до Y2) без будь-якого зростання цін (Р1). За умов депресивного стану економіки, коли існує значне безробіття і незавантажені виробничі потужності виробники можуть отримати необхідні ресурси за стабільними цінами, витрати виробництва при зростанні його обсягів не збільшуються і не чинять тиску на рівень цін.

  2. Зростання сукупного попиту (з АD3 до АD4) на висхідному відрізку кривої сукупної пропозиції збільшить реальний обсяг виробництва (з Y3 до Y4) і рівноважний рівень цін (з Р1 до Р2).

  3. З

    AD

    ростання сукупного попиту (з АD
    5 до АD6) на вертикальному відрізку кривої сукупної пропозиції призведе до зростання загального рівня цін (з Р3 до Р4), а реальний обсяг національного виробництва, залишається без змін, на рівні повної зайнятості (Y5). Абсолютно повне використання виробничих потужностей, праці та капіталу унеможливлює зростання обсягів виробництва товарів та послуг незалежно від зростання сукупного попиту.

P

Рисунок 18А.6 - Модель зміни макроекономічної рівноваги

Зміни сукупної пропозиції також впливають на рівноважні обсяги національного виробництва (рисунок 18А.7). Переміщення кривої сукупної пропозиції за даного обсягу сукупного попиту вправо (з положення AS1 у AS2) свідчить про економічне зростання та збільшення обсягів національного виробництва (з Y1 до Y2). Переміщення кривої пропозиції вліво (з положення AS1 у AS3) відображає зростання витрат виробництва на одиницю продукції і спричиняє зростання цін (з Р1 до Р3) та скорочення рівноважного обсягу національного виробництва (з Y1 до Y3).

Рисунок 18А.7 - Модель макроекономічної рівноваги

Підсумовуючи дослідження базової моделі макроекономічної рівноваги необхідно звернути увагу на те, що між AD та AS постійно виникають розбіжності. Спроможність ринкового механізму до відновлення ринкової рівноваги на умовах повної зайнятості не піддається часовому визначенню і може супроводжуватись значними економічними і соціальними втратами на протязі тривалого періоду часу. Щоб скоротити час і зменшити втрати необхідне державне регулювання економіки на макрорівні.

Висновки:

  • Сукупний попит (англ: aggregate demand, AD) - це різні обсяги товарів і послуг, які вітчизняні споживачі, підприємства, держава та зарубіжні покупці усі разом готові купити за кожного можливого рівня цін.

  • Крива сукупного попиту відображає реальний обсяг усіх товарів та послуг на які висувається попит з боку макроекономічних суб’єктів (домашніх господарств, фірм, держави, іноземців) за кожного можливого рівня цін.

  • До нецінових факторів зміни сукупного попиту відносяться зміни споживчих видатків, зміни інвестиційних видатків, зміни державних витрат, зміни чистого експорту.

  • Сукупна пропозиція (англ. aggregate supply, AS) – це загальна кількість товарів і послуг, які можуть бути запропоновані при різних рівнях цін.

  • Крива сукупної пропозиції (AS) показує реальний обсяг національного продукту, який буде виготовлений за кожного можливого рівня цін.

  • До нецінових чинників AS відносяться:

    Р

    AS`

    зміни цін на ресурси, з

    AS

    міни у продуктивності праці, зміни інституційного середовища (правових норм, податкового законодавства, форм та методів державного управління тощо).

  • Модель “сукупний попит – сукупна пропозиція” є базовою моделлю макроекономічної рівноваги. Макроекономічна рівновага наступає тоді, коли АS = АD.