1.2 Мікробіологічне дослідження методом змиву тампоном

Суть методу. При обстежені великих об’єктів, наприклад великої риби чи туші тварин, у деяких випадках застосовують метод змиву тампоном. Для аналізу у цьому випадку потрібно мати шаблон – квадратну рамку з лудженої жерсті, яка застосовується для виготовлення жерстяної консервної тари. Внутрішній квадратний виріз рамки може мати площу 9 см² (3Х3) чи 4 см² (2Х2); для зручності користування шаблоном до нього припаюють ручку з металічного прутика.

Хід роботи

Готування тампонів. Для виготовлення тампонів використовують стержні металеві з алюмінію або з нержавіючої сталі. Один кінець стержня формують у вигляді петлі, на другому ж кінці роблять насічки на висоту стержня по довжині до 5 см для кращого намотування марлі (рис.). На кінець стержня з насічками намотують марлю шириною 50 мм та довжиною 170 мм, яку фіксують ниткою. На протилежному кінці стержня біля сформованої петлі формують корок з вати. Розмір діаметра ватного корка має відповідати внутрішньому діаметру пробірки. Відстань від корка до насіченого кінця має становити приблизно від 100 мм до 130 мм. Готовий тампон вставляють у пробірку та стерилізують в автоклаві за температури (121±1) ºС протягом 30 хв. Готовий стерильний тампон зберігають за кімнатної температури в сухому темному місці не довше, ніж 1 місяць. Можна використовувати тампони, які випускає промисловість.

В ідбирання проб. Простерилізований шаблон-квадрат (його стерилізують опусканням у спирт з наступним обпалюванням на полум’ї пальника чи невеликим шматочком змоченої спиртом вати) прикладають до однієї з бокових поверхонь досліджуваного об’єкту. Після цього однією стороною тампона ретельно протирають в одному напрямку обмежену внутрішнім вирізом квадрата площу. Якщо поверхня досліджуваного об’єкту суха, тампон змочують попередньо у пробірці з стерильною водою або 0,9 % розчином натрію хлориду. У випадку, якщо поверхня волога або мокра, змочування тампона не обов’язкове. Після взяття проби тампон поміщають у пробірку з стерильною водою або 0,9 % розчином натрію хлориду. Тампон у пробірці з водою чи фізрозчином обережно збовтують. Посів у чашки проводять у кількості 1 см³ змивної рідини, заливаючи розплавленим і охолодженим до 45 ºС поживним середовищем. Подальше термостатування і підрахунок кількості колоній проводять як у вище описаному методі. Кількість мікроорганізмів розраховується на 1 см² поверхні досліджуваного об’єкта.

Приклад.

Кількість колоній, які виросли на чашці Петрі – 100. Кількість стерильної води або 0,9 % розчину натрію хлориду - 10 см³. Досліджувана площа 9 см². Посів 1 см³ проводиться після розведення змивної рідини у 10 разів. Контамінованість 1 см² поверхні становила:

100 х 10 х 10 =1111 клітин мікроорганізмів

1 х 9

1.3 Мікробіологічне дослідження методом препаратів-відбитків.

При мікробіологічному дослідженні роблять препарат-відбикок на предметному склі з поверхні і глибини м’язів. Техніка приготування препаратів-відбитків і критерії оцінки свіжості м’яса за бактеріологічними показниками описані в лабораторній роботі №2 (Мікробіологічне дослідження м’яса).

1.4 Виявлення облігатних анаеробів у консервній сировині

методом Вейона.

Суть методу. Метод культивування у трубках Вейона як правило застосовують для виділення чистих культур анаеробів. Для цього використовують напіврідкий МПА (до МПБ додати 1,0 % агару мікробіологічного і 1,0 % глюкози). Стерилізують в автоклаві за температури 121 ºС протягом 20 хв. Напіврідкий агар дозволяє отримати швидше колонії, ніж твердий.

Хід роботи

Для вирощування анаеробів цим методом необхідно мати скляні трубки довжиною 30 см і внутрішнім діаметром 4-6 мм. Один кінець трубки відтягують і запаюють, як в пастерівській піпетці, а другий опалюють і вставляють вату. Перед використанням трубки стерилізують. Напіврідкий агар для трубок Вейона готують у пробірках по 10 см³ в кожній. Перед посівом середовище попередньо прогрівається за температури 100 ºС протягом 15-20 хв і охолоджується до температури 50 ºС. Посів у трубки Вейона проводиться наступним чином: 1 см³ досліджуваного матеріалу вносять у пробірку з 10 см³ розплавленого і охолодженого агару. Швидким обертальним рухом пробірки між долонями, змішують вміст пробірки. Отримують перше розведення (1:10). Далі 1 см³ з цієї пробірки переносять у наступну пробірку (друге розведення 1:100). Залишком від першого розведення наповнюють трубку Вейона. Для цього відтягнутий кінець трубки обламують пінцетом над полум’ям пальника, занурюють у пробірку майже до самого дна і через вільний кінець трубки, не виймаючи з нього ватного корка, засмоктують агар на ¾ висоти трубки. Після наповнення відтягнутий кінець трубки знову запаюють. Так повторюють з другою, третьою і наступними пробірками, засіваючи 3-4 розведень. З кожного розведення наповнюють по одній трубці. Трубки потрібно позначити номерами в порядку їх наповнення від першого розведення до наступних. Заповненні і запаяні трубки охолоджують і ставлять у термостат за температури 37 ºС та інкубують протягом 48-72 години. Через 2-3 дні у трубках, засіяних великими розведеннями, можна спостерігати окремі колонії, а також розриви стовпчика агару в кількох місцях внаслідок газоутворення. У трубках, засіяних малими розведеннями матеріалу розрив агару буває настільки інтенсивним, що з трубок виштовхується ватний корок. З трубок, де засіяні великі розведення, можна виділити чисті культури анаеробів. Верхній шар агару у трубках, приблизно на відстані 1-2 см від поверхні, залишається чистим від росту мікроорганізмів, оскільки внаслідок аерації, яка відбувається в момент посіву, анаероби у цьому шарі не ростуть. Після термостатування трубки проглядають і вибирають одну з них з ізольованими колоніями. Відтягнутий кінець трубки обережно обламують пінцетом і вміст трубки видувають у чашку Петрі. Намічені колонії за допомогою петлі чи пастерівської піпетки пересівають у середовище Кітт-Тароцці для виділення чистої культури анаеробів, які потім ідентифікують. При наявності відповідних розведень метод Вейона можна застосовувати і для кількісного підрахунку анаеробів.

Для визначення вмісту анаеробних мікроорганізмів можна використовувати анаеростати, або газогенеруючі пакети, які створюють анаеробні умови під час культивування бактерій. При цьому висівання дослідного матеріалу проводять в чашки Петрі, які поміщають у анаеростат.

7