- •Завдання на контрольну роботу
- •План поверху однієї секції житлової будівлі
- •Умовні позначення:
- •1 Мережа внутрішнього водопроводу
- •1.1 Вибір системи і схеми водопроводу
- •1.2 Аксонометрична схема водопроводу
- •1.3 Гідравлічний розрахунок внутрішнього водопроводу
- •1.3.1 Розрахунок водопровідної мережі
- •1.3.2 Розрахунок лічильника
- •1.4 Необхідний напір на вводі в будівлю до пожежі
- •1.5 Пропуск пожежних витрат та напір на вводі при пожежі
- •2 Мережа внутрішнього водовідведення
- •2.1 Проектування внутрішнього водовідведення. Аксонометрична схема
- •2.2 Гідравлічний розрахунок водовідвідної мережі
- •2.2.1 Перевірка пропускної здатності внутрішньої мережі
- •2.2.2 Гідравлічний розрахунок випусків
- •2.3 Мінімальна глибина закладання випуску
- •3. Мережа зовнішнього водовідведення
- •3.1 Вибір системи і схеми водовідведення
- •3.1.1 Трасування мережі водовідведення
- •3.2 Витрати стічних вод
- •3.2.1 Визначення площі кварталів та розрахункового населення
- •3.2.2 Витрати стічних вод від населення
- •3.2.3 Витрати стічних вод промислового підприємства
- •3.2.4 Розрахункові витрати стічних вод для ділянок мережі
- •3.3 Гідравлічний розрахунок колекторів
- •Література
- •Додатки
- •Умовні позначення матеріалів, арматури та обладнання:
- •Значення коефіцієнтів (hr) при р (Рhr) 0,1 і будь-якому числі n, а також при р(Рhr) 0,1 і числі n 200
- •Додаток 4
- •Вимоги сНиП 2.04.01-85*, табл. 3 щодо фактичних витрат води з пк залежно від їх обладнання
- •Максимальна пропускна спроможність вентильованого каналізаційного стояка
3.1.1 Трасування мережі водовідведення
Трасування – це надання мережі визначеної геометричної форми в плані.
Розташування ліній водовідвідної мережі залежить:
від характеру планування об’єкта, від якого відводяться стічні води, розміщення окремих споруд, розташування проїздів, форми і розмірів житлових кварталів, цехів, зелених насаджень;
від рельєфу місцевості.
Територію населеного пункту розбивають на басейни водовідведення. Кожен басейн охоплює частину території, обмежену вододілами. При вираженому рельєфі місцевості границями водовідведення є границі поверхневого стоку. При спокійному рельєфі та одноманітному нахилі місцевості мережу трасують таким чином, щоб найповніше охопити всі басейни водовідведення самопливною мережею.
У кожнім басейні водовідведення намічаються лінії тальвегів і вододілів, по тальвегу проводиться головний колектор, трасування вуличних колекторів проводиться в напрямі максимального ухилу землі (перпендикулярно горизонталям) до головного колектора. Тальвег — лінія, що з'єднує найбільш знижені ділянки дна річки, долини, балці і інших витягнутих форм рельєфу. Тальвег у плані звичайно являє собою відносно пряму або звивисту лінію.
Спочатку на генеральний план наносять головний колектор побутово-виробничої мережі, який прокладають по пониженій стороні території водовідведення (в цієї роботі – вздовж річки). Після цього на плані зображують вуличні бокові або районні колектори. При цьому бокові колектори мають якомога меншу можливу довжину, і стічні води відводять самопливом. Наприкінці головного колектора передбачена головна насосна станція – ГНС. Головна насосна станція по напірних трубопроводах перекачує стічні води на очисні споруди (ОС). Після очищення стічні води через випуск скидаються у водойму.
3.2 Витрати стічних вод
Необхідно виконати розрахунок одного бокового та головного колекторів побутово-виробничої мережі та побудувати повздовжній профіль головного колектору. Для цього послідовно визначають добові витрати стічних вод від населення в кожнім районі, змінні витрати і розрахункову витрату стічних вод на промисловому підприємстві.
Визначення середніх витрат розпочинають з розрахунку площі окремих житлових кварталів, користуючись генеральним планом міста та враховуючі його масштаб. Отримані значення позначають на генплані.
3.2.1 Визначення площі кварталів та розрахункового населення
У кожному районі визначаються площі житлової забудови, розрахункове населення і добові витрати стічних вод. Площа житлової забудови знаходиться підсумовуванням площ кварталів (мікрорайонів):
,
м2
(3.1)
де
- площа
-го
житлового кварталу, м2;
- номер житлового кварталу.
Розрахунковим
населенням називають населення, що
буде проживати в даному місті до кінця
розрахункового періоду (20-50 років).
Розрахункове населення
у районі визначають за формулою:
(3.2)
де
- щільність населення
-го
житлового кварталу, чол/га (із завдання);
- коефіцієнт, що враховує зменшення
кількості населення внаслідок забудови
кварталів спорудами суспільного
призначення, в залежності від району
міста приймають 0.8...0.9.
Розрахункове населення районів округляти до 1000 мешканців в більшій бік.
