2.3 Мінімальна глибина закладання випуску

Глибина закладання водовідвідної мережі розраховується від поверхні ґрунту до лотка трубопроводу. Мінімальну глибину закладання трубопроводу призначають, виходячи з необхідності:

• виключення промерзання труб;

• виключення руйнування труб під дією зовнішніх навантажень;

• забезпечення приєднання до трубопроводу внутрішньоквартальних мереж і бокових гілок;

• перетину з водопроводом.

З усіх значень, отриманих за різними формулами, обирається найбільше.

Рис.2 – Схема визначення початкової глибини закладання вуличної мережі

1 – будівля, 2 – трубопровід внутрішньоквартальної мережі, 3 – колодязь вуличної мережі

Мінімальна глибина закладання випуску (по лотку) за умови непромерзання визначається:

, м (23)

де - глибина промерзання ґрунту (обирається відповідно до заданого району будівництва за [СНиП 2.01.01-82, рис. 3], або додаток 9), м; - величина зменшення глибини закладання через плюсову температуру побутових стічних вод, ; - діаметр випуску, м; - товщина стінок труб, м (прийняти 0,006 м).

Мінімальна глибина закладання випуску (низу лотку) за умови не руйнування під дією механічних навантажень:

(24)

де - мінімальна відстань від поверхні землі до верху труби за умови не руйнування під дією механічних навантажень дорівнює 0,7 м.

При приєднанні випуску до оглядового колодязя мінімальна глибина закладання лотка в диктуючій точці повинна бути не менше:

, м (25)

де - мінімальне заглиблення оглядового колодязя дворової мережі, м; - мінімальна глибина закладання випуску (обирається найбільше значення між та ); - ухил труб випуску; - довжина випуску (за завданням), м; , - відмітки поверхні землі на початку і наприкінці випуску (за завданням), м.

Після виконання всіх необхідних розрахунків необхідно зробити висновок, в якому вказати яка прийнята мінімальна глибина закладання трубопроводу.

3. Мережа зовнішнього водовідведення

Таблиця 3.1 - Вихідні дані по населеному пункту

Остання цифра номеру зал. книжки	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Щільність житлової забудови (населення), осіб/га	180	294	432	154	216	345	169	350	390	324
Передостання цифра номеру залікової книжки	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Коефіцієнт годинної нерівномірності	1,1	1,3	1,15	1,2	1,5	1,6	1,7	1,8	1,9	1,4

3.1 Вибір системи і схеми водовідведення

Система водовідведення обирається на основі техніко-економічних порівнянь, з урахуванням рельєфу місцевості і санітарно-гігієнічних вимог.

В залежності від вимог, які висуваються до очищення поверхневих стічних вод, складу забруднень виробничих стічних вод, кліматичних умов, рельєфу місцевості й інших факторів у населених пунктах вибирається одна з наступних систем каналізації: загальносплавна, роздільна (повна або неповна), напівроздільна або комбінована.

Усі ці системи умовно називають сплавною системою каналізації і мають на увазі збір і транспортування стічної рідини по закритим (зазвичай, підземним) системам, що складаються з труб і каналів.

При організації сплавної каналізації стічні води по трубах транспортують на очисні споруди, де вони піддаються відповідному очищенню, після чого скидаються в найближчі водойми або направляються на доочищення і повторне використання в промисловості.

Сплавна система каналізації складається з наступних основних елементів: внутрішньобудинкова (або внутрішньоцехова) каналізація, двірська (внутрішньоквартальна) мережа, вулична мережа, насосні станції, очисні споруди. Зовнішня (вулична) мережа являє собою систему підземних трубопроводів, що приймають стічні води від двірських (внутрішньозаводських, внутрішньоквартальних) мереж і транспортують їх до насосних станцій, очисних споруд і у водойми.

Схемою водовідведення (каналізації) називають технічно і економічно обґрунтоване проектне рішення прийнятої системи каналізації з урахуванням місцевих умов і перспектив розвитку об'єкту каналізовання. Кожна система каналізації може бути здійснена різними технічними прийомами при трасуванні мереж і колекторів, визначенні глибини їх залягання, кількості насосних станцій, числа і розташування очисних споруд і т.д.

Схеми каналізації міст і промислових комплексів можуть бути централізованими, децентралізованими і районними (регіональними).