10. Встановлення належності крові новонародженому чи дорослому:

При вирішенні питань:

• дітовбивства;

• кримінальних абортів.

Методи виявлення:

• Метод, оснований на різній чутливості гемоглобіну фетального типу (HbF) та гемоглобіну дорослого типу (HbА) до лугів: у дорослих менш стійкий до денатурації лугами; достовірним є лише при невеликій давності плям.

• Електрофорез;

• Спеціальні імунні сироватки, що диференціюють стадіоспецифічність форм гемоглобіну.

• Встановлення α-фетопротеїну – виробляється в організмі плодів, новонароджених на протязі 2-5 тиж життя (може бути при первинному раку печінки та тератобластомах).

2. Сме плям сперми:

Для встановлення плям сперми надходить:

• одяг потерпілого та підозрюваного;

• предмети з місця події;

• мазки з піхви та тампони з піхви, ротової порожнини та прямої кишки.

Плями сперми мають неправильну форму, за щільністю нагадують крохмальні. На темних тканинах мають білуватий колір, на світлих – сіруватий з жовтуватим відтінком. При виявленні підозрілих плям ніяких досліджень не проводять, відправляють в лабораторію весь предмет. При цьому у всіх підозрюваних та у потерпілої беруть кров та зразки слини. У підозрюваних – зразки сперми.

Посмертно у жертви беруть жовч, сечу, перикардіальну рідину (5-мл).

Питання, що ставляться:

1. Встановити наявність сперми в плямах:

- в ультрафіолетових променях дають блідо-голубу флюоресценцію.

- реакція з соком картоплі – викликає аглютинацію еритроцитів людини будь-якої групи, якщо є сперма, то сік інактивується, тоді аглютинації не відбувається.

- морфологічне дослідження – виявлення сперматозоїдів; при цьому методі відразу встановлюється видова належність сперми. При встановленні її іншими методами необхідно підтвердити видоспецифічність реакціями преципітації.

- метод імунофлюоресценції – коли пляма дуже мала.

- встановлення кислої фосфатази (остання переважно виробляється в передміхуровій залозі).

2. Встановлення її групової специфічності: для вирішення питання можливості чи неможливості походження даної плями від певної особи.

• Антигени А та В містяться і в сім’яній рідині. Тому необхідно встановити і групу крові того чи іншого чоловіка.

• Існує поняття про «виділителів» та «невиділителів». У останніх виділяється дуже мала кількість антигена, тому важко встановити. Щоб встановити, беруть слину чоловіка, висушують на марлі і потім кількісно визначають в ній аглютиногени, якщо вони є, то чоловіка відносять до «виділителів». Ще їх можна встановити за системою Льюіс: група Le (a-b+) –«виділителі», група Le (a+b-) - «невиділителі», група Le (a-b-) – не визначаються ці категорії.

Встановлення сперми в мазках з піхви та шийки матки можлива до 5 діб; змиви з шкіри лобка, промежини та стегон іноді дозволяє виявити сперматозоїди і через 5-10 діб після статевого акту.

3. Сме волосся:

Зазвичай це волосся з транспортних засобів.

Питання для вирішення:

• чи є цей об’єкт волоссям: має певну будову – кутикула, коркова речовина та серцевина;

• видова приналежність:

*волосся людини:

«клітини кутикули лежать рівно, тому край має невелику зазубреність;

«лінії малюнка кутикули зближені;

«корковий шар ширший, ніж серцевина;

«серцевина вузька, часто переривається, в тонкому волоссі взагалі відсутня.

*волосся тварини:

«черепицеподібне розташування клітин кутикули;

«край має виражену зазубреність;

«малюнок кутикули різноманітний;

«серцевина широка, рівномірна.

• реґіонарне походження;

• спосіб відділення волосся від тіла (вирваний, випав, відділений тупим чи гострим предметом);

*у вирваного волосся – цибулина життєздатна, на корневій оболонці є уривки піхвових оболонок;

*випавше волосся – має суху, атрофовану цибулину без піхвових оболонок;

*при пошкодженні тупим предметом – він потовщується та розволокнюється;

*при відрізанні гострим предметом – рівна чи дещо зазубрена поверхня.

• встановлення пошкодження та змін волосся;

• встановлення можливості чи неможливості походження волосся від даної особи. Встановлення схожості волосся, оскільки волосся багатьох людей дуже схоже.

Порядок дослідження волосся:

• описують форму, колір, довжину;

• мікроскопічно:

*характер та вираженість серцевини;

*колір, кількість та розміщення глибок пігменту в корковому шарі;

*особливості кореневого та периферичного кінців;

*пошкодження волосся.

- для вивчення кутикули роблять відбиток волосся на желатиновому шарі фотопластинок (підраховують кількість ліній малюнків кутикули)

- поперечний зріз вивчають при мікротомному зрізі целоїдинових блоків.

- статеву належність виявляють в клітинах оболонок цибулини шляхом визначення Х-хромосоми.

- оптична проникливість;

- гравіметричні показники;

- при наявності клітин цибулини визначають генотип.