3. Зміст та структура курсової роботи

Курсова робота складається з титульного аркуша, змісту, вступу, трьох розділів основної частини, висновків, переліку посилань, додатків (у разі наявності).

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і містить основні дані про курсову роботу та її автора. Титульний аркуш заповнюється за строго визначеною формою, яка наведена в Додатку В.

Зміст подають на початку курсової роботи (на другій сторінці). Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, зокрема вступу, трьох розділів, висновків, переліку посилань, додатків.

Зміст роботи повинен відображати послідовний логічний зв'язок викладу результатів дослідження відповідно до теми роботи. Зміст роботи необхідно викладати стисло, лаконічно, не перевантажуючи текст описами загальновідомих речей чи витягами із нормативних (законодавчих) актів, уникаючи повторів та відступів від основної теми.

Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати їх за іншою редакцією, послідовністю і підпорядкованістю порівняно із заголовками в тексті не можна.

Заголовки у змісті необхідно розміщувати один під одним. При цьому заголовок нижчого рівня зміщують на три – п'ять символів вправо відносно заголовка вищого рівня.

У вступі слід відобразити такі складові елементи: 1) актуальність вибраної теми; 2) мету роботи; 3) завдання дослідження; 4) об'єкт дослідження; 5) предмет дослідження; 6) методи дослідження.

Висвітлення актуальності передбачає короткий виклад сутності проблеми дослідження, вирішення якої має важливе значення в умовах України, її значущість і доцільність, відмінність у порівнянні з іншими відомими підходами до розв'язання проблеми.

При з’ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової роботи є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка є джерелом необхідної для дослідника інформації. Об’єктами дослідження у відповідності до обраної теми роботи можуть бути: фінансово-економічний механізм (якщо у роботі розглядаються елементи та інструменти державної політики), методи управління фінансами (якщо розглядається управління структурою капіталу, прибутком, інвестиціями тощо), методи фінансового аналізу (при оцінці фінансового стану, кредитоспроможності, ефективності використання капіталу, економічної ефективності інвестиційних проектів тощо), методи складання звітності (бухгалтерської, податкової), методи аудиту тощо.

Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв'язки та відносини, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі і є головними, визначальними для конкретного дослідження. Предмет дослідження – фінансові відносини, які виникають у процесі фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємництва, функціонують і трансформуються за допомогою фінансових механізмів і інструментів.

Мета дослідження – це кінцевий результат, на який спрямоване дослідження. Вона повинна бути пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також із шляхами його досягнення.

Завдання дослідження формулюються у формі переліку дій: "вивчити...", "проаналізувати...", "встановити..., виявити..., обґрунтувати..." та ін. Формулювати завдання слід якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів і підрозділів курсової роботи. Це важливо і тому, що назви таких розділів повинні відповідати конкретним завданням і результатам дослідження.

Завершується написання вступу до курсової роботи визначенням методів дослідження. У найбільш загальному розумінні метод – це шлях, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження. Він відповідає на запитання: як пізнавати (наприклад, абстрактно-логічний, методи порівняльного, коефіцієнтного, вертикального (структурного) і горизонтального (часового) фінансового аналізу, методи дисконтування тощо). Викладаючи методи дослідження, необхідно зазначати, для розв’язання яких саме задач роботи використовувався той чи інший метод.

Розділ I.

Дана частина роботи повинна містити теоретико-методологічні положення обраних для дослідження питань.

Цей розділ слугує теоретичною основою та передумовою дослідження конкретно – економічних, прикладних аспектів теми, тому питання, що розглядаються в теоретичному розділі роботи, повинні стати своєрідною базою для прикладного дослідження, яке буде здійснюватися в другому розділі. Виконання даної роботи дозволить студенту отримати цілісну, завершену наукову працю.

Вивчаючи теоретичні основи певних проблем, студент повинен здійснити огляд економічної літератури. Присутність такого матеріалу в роботі має показати ґрунтовне знайомство студента із спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, аналізувати різні підходи, що існують в науковій думці, виділяти суттєве, робити власні аргументовані висновки.

Бажано наводити фактичні статистичні дані, які відображають тенденції змін відповідних економічних явищ на макрорівні (України та світу в цілому) і дозволяють визначити особливості зовнішнього соціально - економічного клімату.

Розділ II

Другий розділ курсової роботи є основною її частиною. Враховуючи це, в ній обов’язково повинен бути використаний статистичний матеріал, який підтверджує важливість досліджуваних питань. Вагомості курсовій роботі надає використання матеріалів з практики роботи конкретного підприємства (страхової компанії, кредитної спілки, тощо). Ці матеріали треба оформити у вигляді таблиць, графіків, діаграм і обов’язково їх проаналізувати. Аналітичні розрахунки мають бути здійснені за 2-3 роки. Результати такого аналізу дозволять виявити тенденції і причини змін певних показників, напрямки вирішення існуючих проблем.

Бажано порівняти показники діяльності підприємства з відповідними середньо галузевими показниками, з показниками конкурентів. Таке порівняння, дасть змогу охарактеризувати ринкову позицію підприємства, його можливості для подальшого розвитку і шанси в конкурентній боротьбі.

Представлені в курсовій роботі таблиці і графічний матеріал мають бути наочними і зручними для читання.

Для того, щоб робота мала високий рівень оцінки, необхідно виявити і кількісно визначити взаємозв’язки між економічними процесами і явищами, що дозволить комплексно вивчити проблему і отримати підстави для пошуку шляхів покращення діяльності підприємства.

Розділ III

Третій розділ є логічним завершенням курсової роботи. В ньому студент, виходячи з результатів, проведеного в II розділі аналізу, самостійно розробляє пропозиції щодо усунення проблем та покращення фінансового становища на підприємстві. Надані рекомендації мають бути обґрунтованими, в зв’язку з чим студент (там, де це можливо) розраховує ефект (економічний, фінансовий, соціальний ) від впровадження даного заходу.

Зміст всіх розділів основної частини повинен відповідати темі курсової роботи і повністю її розкривати. Ці розділи повинні відобразити вміння студента стисло, логічно та аргументовано вести дослідження, оформлення якого повинно відповідати існуючим вимогам.

У висновках слід підбити підсумки дослідження теми роботи, сформулювати обґрунтовані у 1-му, 2-му та 3-му розділах роботи висновки і пропозиції. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках в узагальненому, тезовому вигляді, в логічній послідовності викладаються підсумки проведеної роботи. У висновках відображаються лише ті висновки та пропозиції автора, які випливають із проведеного дослідження, тобто які трапляються у 1-му, 2-му та 3-му розділах роботи. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити у результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практичного функціонування економічних систем, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення.

Список використаної літератури складає одну із суттєвих частин курсової роботи і відбиває самостійну творчу роботу студента. При складанні переліку посилань слід зважати на певні правила. Використані джерела рекомендується розміщувати в порядку подання джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією. Однак це не виключає інші способи, зокрема абетковий – за алфавітом прізвищ авторів, він найзручніший для користування.

Кількість використаних джерел залежить від теми і завдань курсової роботи. Не слід включати до списку ті роботи, на які немає посилань у тексті курсової роботи і які фактично не були використані, а також енциклопедичні словники, науково-популярні книги, газети. Недостатня кількість джерел може свідчити про поверховість курсової роботи; надмірність джерел свідчить про її компілятивний характер.

Якщо автор робить посилання на будь-які запозичені факти або цитує роботи інших авторів, то він обов'язково повинен дати посилання на те, звідки взято наведені матеріали. Це дасть змогу відокремити власні результати, отримані студентом від запозичених. Використання чужих ідей, думок, концепцій, фактів без відповідних посилань на першоджерела називають плагіатом, що не допускається при написанні роботи.

Додатки не є обов'язковим елементом курсової роботи, і вони не входять до основного її обсягу. Однак додатки підвищують рівень довіри до результатів роботи, свідчать про їх достовірність.

Додатки обов'язково роблять тоді, коли теоретичний або емпіричний матеріал надто великий. Основну його частину подають у додатках, а "витяги" з нього – в основному тексті роботи. При цьому дається відповідне посилання. Якщо є необхідність, до роботи подають допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи: статистичну звітність; проміжні математичні доведення, формули і розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; інструкції і методики, опис алгоритмів та програм розв’язання задач на ЕОМ; ілюстрації допоміжного характеру тощо.

Загальний обсяг курсової роботи не повинен перевищува­ти 55 сторінок рукопису, або 40 сторінок машинописного тексту.