1.2. Визначення запасів вторинних ресурсів підприємства

Вторинними ресурсами, тобто ресурсами, придатними для повторного використання, є відходи лісозаготівлі, які утворюються на лісосіці, і відходи деревообробки, що утворюються в лісопильному цеху підприємства. Вторинні ресурси являють собою сировинний резерв підприємства і можуть бути використані для виробництва продукції, зокрема для переробки на технологічну тріску.

Потенційні ресурси відходів лісозаготівлі (табл.10) включають сучки, верхівки, гілки на зростаючому дереві та відходи розкряжування. Екологічно доступні ресурси - це потенційні ресурси за винятком відходів, що використовуються для укріплення трелювальних волоків і збагачення ґрунту. Втрати відходів лісозаготівлі у технологічному процесі приймаються в розмірі 5% від обсягу екологічно доступних відходів. Розрахунок економічно доступних ресурсів відходів лісозаготівлі здійснюється в табл.12.

При розрахунку обсягу відходів деревообробного виробництва (табл.11) частку пиловника можна прийняти в розмірі до 40% від обсягу заготовленої деревини (мобільних ресурсів деревини від рубок головного користування, табл.1), частку тарного кряжу – до 10%.

Нормативи утворення відходів лісопиляння наведено в додатку 6. Всі відходи лісопиляння є екологічно доступними. Втрати відходів у технологічному процесі становлять 1% від їх потенційних ресурсів. Розрахунок обсягу економічно доступних ресурсів відходів лісопиляння здійснюється в табл.12.

Економічно доступними є ті ресурси відходів, виробництво тріски з яких є прибутковим. Оцінюється економічна доступність трьох груп відходів: відходів лісозаготівлі, обсяг яких ділиться на дві частини (70% і 30%), та відходів лісопиляння. Необхідність поділу загальної кількості відходів лісозаготівлі на дві частини зумовлюється різними умовами технологічного процесу, що впливає на собівартість тріски з відходів.

Таблиця 10

Розрахунок обсягу відходів лісозаготівлі

Види відходів	Норматив утворення відходів, % від обсягу відпу-щеної деревини	Обсяг відходів, м3
1. Сучки, верхівки, гілки на зростаючому дереві	14.5
в тому числі відходи, що використовуються для укріплення трелювальних волоків і збагачення ґрунту (екологічно недоступні)	11.4
2. Відходи розкряжування (відрізки, тирса)	1.6
3. Разом потенційні ресурси відходів лісозаготівлі	х
4. Екологічно доступні ресурси відходів лісозаготівлі	х
5. Втрати відходів у технологічному процесі	х
6. Мобільні ресурси відходів лісозаготівлі	х
7. Економічно доступні ресурси відходів лісозаготівлі	х

Прибутковість виробництва тріски означає, що виробник не лише відшкодує власні витрати, а й одержить прибуток не нижчий за нормативний. Це можливо лише у випадку, коли покупець тріски - завод ДСП - готовий заплатити відповідну ціну. В свою чергу, виробник ДСП стикається з обмеженням - ринковою ціною ДСП, в яку він повинен закласти свої затрати і нормативний прибуток. Отже необхідно порівняти мінімальну ціну тріски, за якою лісове підприємство погодиться її продавати, і максимальну ціну, за якою її можуть купити.

Таблиця 11

Розрахунок обсягу відходів деревообробного виробництва

Сортименти та види відходів, що утворюються при їх переробці	Частка сорти- менту в обсязі виве-зення, %	Обсяг сорти-ментів, м3	Норматив утворення відходів, % від сировини, залученої до виробництва	Ресурси відходів, м3
1. Пиловник хвойний			х	х
рейки, горбилі, відрізки	х	х
тирса	х	х
2. Пиловник листяний			х	х
рейки, горбилі, відрізки	х	х
тирса	х	х
3. Тарний кряж			х	х
рейки, горбилі, відрізки	х	х
стружка	х	х
тирса	х	х
4. Разом потенційні ресурси відходів деревообробки	х	х	х
5. Втрати відходів у технологічному процесі	х	х	х
6. Мобільні ресурси відходів деревообробки	х	х	х
7. Економічно доступні ресурси відходів деревообробки	х	х	х

Мінімальна ціна 1 м³ тріски (Ц_min ) – ціна продавця - визначається за формулою:

Ц_min = С + П , (0)

де С- собівартість виготовлення тріски, грн.;

П - нормативний прибуток, грн.

Оскільки через різні умови технологічного процесу тріска має різну собівартість залежно від того, яка група відходів переробляється, розрахунок мінімальної ціни необхідно робити для всіх трьох груп відходів: 70% і 30% відходів лісозаготівлі та відходи лісопиляння.

Максимальна ціна 1 м³ тріски (Ц_max) – готовність покупця платити за товар - визначається за формулою:

Ц_max = (Ц_ДСП - С_ДСП - П_ДСП ) : Н , (0)

де Ц_ДСП - ціна 1 м³ ДСП, грн.;

С_ДСП - повна собівартість виготовлення 1 м³ ДСП без вартості сировини (технологічної тріски, що витрачається на виготовлення 1 м³ ДСП), грн.;

П_ДСП - норматив прибутку в ціні 1 м³ ДСП, грн.;

Н - норма витрат технологічної тріски на 1 м³ ДСП, м³ .

Норматив прибутку в ціні технологічної тріски необхідно прийняти в розмірі 10% від її собівартості, норматив прибутку в ціні ДСП - 20% від собівартості ДСП (без витрат на сировину). Норма витрат технологічної тріски на 1 м³ становить 1.8 м³ .

Економічно доступними є ті групи відходів, мінімальна ціна на тріску з яких не перевищує максимальної.

В цьому розділі необхідно також обчислити коефіцієнт відходомісткості, що визначається як обсяг відходів, який припадає на одиницю продукції або переробленої сировини:

• коефіцієнт відходомісткості деревообробного виробництва (К₁≤1):

, (0)

де Q_п – обсяг потенційних ресурсів відходів деревообробки, м³;

V – обсяг витраченої на переробку природної сировини (пиловника, тарного кряжу), м³.

• коефіцієнт відходомісткості продукції переробки:

, (0)

де Q_вир– обсяг виробництва продукції деревообробки (пиломатеріалів і тари), м³.

Обчислити коефіцієнт відходомісткості продукції за умов використання економічно доступних ресурсів відходів деревообробки можна за формулою (К₃<К₂):

, (0)

де Qв – невикористані відходи (втрати відходів у технологічному процесі, табл.11), м³;

Qт – обсяг економічно доступних відходів деревообробки, які планується використати на виробництво технологічної тріски (табл.12), м³.

Таблиця 12

Розрахунок обсягу економічно доступних ресурсів відходів

Показники	Групи відходів
	відходи лісозаготівлі		відходи лісопиляння
	70%	30%
Обсяг мобільних відходів, м3
Собівартість технологічної тріски, грн./ м3
Ціна технологічної тріски, грн./ м3
Максимально допустима ціна, грн./ м3
Економічно доступні відходи

Розділ 2

РЕСУРСНІ та ЕКОЛОГІЧНІ ПЛАТЕЖІ ПІДПРИЄМСТВА

1. Платежі за спеціальне використання

природних ресурсів

Метою виконання студентами даного розділу є оволодіння навичками розрахунків з визначення розмірів платежів за природні ресурси, що використовуються лісовим підприємством (землю, воду, деревину, живицю), встановлення джерел сплати і розподілу коштів.

Студент повинен самостійно задати місце розташування підприємства (відповідно до умов держлісгоспу, де він проходив практику): адміністративна область, гірська або рівнинна частина, чисельність населення в населеному пункті, що визначає вхідні умови подальших розрахунків.

Для визначення плати за деревину, що відпускається на корені, необхідно спочатку розрахувати обсяг деревини за сортиментами відповідно до нормативів їх виходу (табл.13). Приймаємо, що в ході суцільних рубок заготовлюється 80% деревини, відпущеної в рубку головного користування, в ході вибіркових рубок - 20% деревини. Плата за деревину, що заготовлюється при рубках догляду, постійними лісокористувачами не сплачується.

Розрахунок плати за деревину, що відпускається на корені, (табл.14) та плати за живицю здійснюється на основі постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю” від 20.01.97 №44 [2]. Лісотаксовий пояс і розряд такс встановлюються студентом самостійно. Сума плати за живицю визначається на основі обсягу заготівлі живиці (табл.8).

Розрахунок суми земельного податку (табл.15) здійснюється відповідно до Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про плату за землю” від 19.09.96 №378/96-ВР. При цьому величина грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення береться згідно з додатком 7. Ставки податку за земельні ділянки в межах населеного пункту визначаються згідно з пунктами 2.2,

Таблиця 13

Сортиментна структура деревини

Види рубок і породи	О б с я г з а г о т і в л і д е р е в и н и
	ділова						дрова паливні		дрова тех- нологічні		разом
	велика		середня		дрібна
	%	м3	%	м3	%	м3	%	м3	%	м3	%	м3
1. Суцільні рубки головного користування – разом
сосна	28		40		20		8		4		100
береза	15		30		20		25		10		100
2. Вибіркові рубки головного користування – разом
сосна	28		40		20		8		4		100
береза	15		30		20		25		10		100
Разом	х		х		х		х		х		х

Таблиця 14

Розрахунок кореневої плати за деревину

Види рубок і породи	Лісова такса, грн./ м3					Коренева плата, тис. грн.
	ділова			дрова пали-вні	дрова тех-нол.	ділова			дрова пали-вні	дрова тех-нол.	разом
	ве-лика	серед-ня	дріб-на			ве-лика	серед-ня	дріб-на
1. Суцільні рубки головного користування
сосна
береза
2. Вибіркові рубки головного користування
сосна
береза
Разом	х	х	х	х	х	х	х	х	х	х

Таблиця 15

Розрахунок земельного податку

Місцерозта-шування зе- мельної ділянки

Площа, га Пло- ща, га

Рілля (багаторічні насадження)

Сіножаті (пасовища)

Землі під житловим фондом

Землі для інших цілей

Сума по- датку, грн.

площа, га

ставка, грн./га

сума, грн.

площа, га

ставка, грн./га

сума, грн.

площа, га

ставка, грн./га

сума, грн.

площа, га

ставка, грн./га

сума, грн.

За межами населених пунктів

х

х

х

х

х

х

В межах населених пунктів

х

х

х

х

х

х

Разом

х

х

х

х

х

х

х

х

х

х

х

х

2.5 [2, с.71] і для земель в межах населеного пункту коригуються на коефіцієнт індексації 3,03. Площа земельних ділянок наведена у табл.1. Рілля, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища знаходяться за межами населених пунктів, а землі під житловим фондом та для інших цілей - в межах населених пунктів.

Сума плати за спеціальне використання водних ресурсів (табл.16) визначається згідно з Порядком справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.99 №1494) [2, с.60]. Обсяг фактично використаної води вказано в завданні, ліміт водоспоживання розраховано в таблиці 9.