Додаток 1 Україна сподівається, що угода про вільну торгівлю захистить її від нових заборон. Аналітики у це не вірять.
Верховна Рада на позачерговому засіданні схвалила закон про ратифікацію договору про зону вільної торгівлі (ЗВТ) у рамках СНД. Договір був укладений ще 18 жовтня 2011 року, тоді його підписали вісім країн СНД: Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Україна і Росія. Але ратифікували його поки що тільки три держави: Росія, Білорусь і, зовсім недавно, Україна.
В Адміністрації президента України наголошують: договір дозволить збільшити обсяги торгівлі в рамках СНД за рахунок скасування бар’єрів і обмежень. Але аналітики переконані, що на цьому торговельні війни не закінчаться.
Чого сподіваються в Україні
За прогнозами влади, після того, як договір набуде чинності, обсяг торгівлі з країнами СНД збільшиться на 35%. Машинобудівники можуть розраховувати на приріст виробництва на 7,19%, хіміки – на 4,75%, металурги – на 4,2%, аграрії – на 3,86%, представники харчопрому – на 3,36%, легпрому – на 3,11%. Загалом приріст ВВП становитиме близько 37,5 млрд. грн., а щорічний приріст доходів до держбюджету – близько 9,4 млрд. грн.
У фінансово-економічному обґрунтуванні законопроекту зазначено, що обсяги випуску аграрної продукції зростуть завдяки скасуванню санітарних і фітосанітарних бар’єрів, а також антидемпінгових заходів. Чинні ставки для товарів підвищуватися не будуть, як не застосовуватимуться й нові обмеження. Крім того, встановлять терміни скасування вилучень з імпорту і розпочнуть процес скасування експортних мит.
Договір сформовано на принципах СОТ, що дозволяє Україні не тільки бути присутньою на ринках СНД, а й захищати свої інтереси, спираючись на міжнародні стандарти, без політичного чи економічного тиску, зазначив під час розгляду проекту народний депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах.
Чому Україна вирішила ратифікувати угоду лише через 10 місяців після її підписання? Експерти припускають, що темпи зростання товарообігу з Росією, яка є найбільшим торговим партнером України, не зовсім задовольняють Київ. А заклики України нарощувати обсяги двосторонньої торгівлі наражаються на нові обмеження.
«На будь-які питання України щодо розвитку економічної співпраці з Росією, в останньої може бути контраргумент: а що ж до угоди про зону вільної торгівлі в СНД? Складно розраховувати на розвиток відносин без цього кроку», – вважає Володимир Лапа, гендиректор асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики не бачать якихось прихованих мотивів у документі, одначе вказують, що під час його обговорення були озвучені тільки позитивні наслідки ратифікації, а можливі негативні сторони не були озвучені. На це вказали у своєму висновку представники Головного науково-експертного управління ВР, хоча в цілому вони схвалили проект.
На завеликий поспіх у розгляді проекту звернув увагу і нардеп Юрій Кармазін. Він побачив у такому кроці намір приєднатися до Митного союзу (МС), першу скрипку в якому грає саме Росія. «2 хвилини на таке питання, важливе для держави. Це – профанація... Чи не є це першим кроком до Митного союзу, де 68% голосів буде винятково в однієї країни – у Російської Федерації?» – озвучив свої побоювання депутат.
Торгові побоювання
Угода не створює абсолютно вільної торгівлі між підписантами, застерігає Володимир Лапа з УКАБ. Зокрема, щодо українського імпорту передбачено такі санкції:
– Білорусь і Росія будуть застосовувати мита щодо українського цукру (цукру походженням з України);
– Казахстан – щодо українських цукру та горілки;
– Молдова – українського цукру та етилового спирту.
Також Росія зможе застосовувати експортні мита щодо товарів, що вивозяться за межі Митного союзу:
– природний газ,
– азбест,
– пропан,
– бутан,
– деревна маса,
– необроблений цинк,
– морожена риба тощо;
Разом з тим, Україна буде застосовувати мита до:
– цукру з Білорусі, Росії, Казахстану;
– цукру, насіння цукрових буряків і лактози з Молдови.
Україна також зможе залишити експортні мита щодо Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану на сплави з міді, відходи і брухт нікелю, свинцю, цинку, олова, титану, феросплави, насіння соняшнику, уточнює Наталія Микольська, радник юридичної фірми «Саєнко Харенко».
У торгівлі з СНД для України будуть залишатися і технічні бар’єри – заходи ветеринарного і санітарного контролю. «Очевидно, що країни Митного союзу (Росія, Білорусь, Казахстан) залишать за собою право застосовувати такі заходи», – відзначає гендиректор УКАБ Володимир Лапа. До того ж угода не скасовує права цих країн забезпечувати контроль якості та безпеки продукції, яка надходить на їхні ринки. Саме ці підстави часто є причиною недопущення товарів на ринок.
Договір з торгівлі в СНД не забороняє застосування «тріади» торговельного захисту: антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних (захисних) заходів, додає радник юрфірми «Саєнко Харенко».
Дива не буде
Ратифікація угоди може привести до зростання експорту тільки окремих видів продукції (металів, продукції машинобудування), вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Питання збільшення обсягів постачання продуктів харчування документ не вирішує, переконаний експерт, оскільки торговельні війни будуть продовжуватися. Якщо, наприклад, з Білоруссю і Казахстаном торгових розбіжностей не повинно бути, то з Росією, найбільшим торговельним партнером України, суперечок не уникнути. «Упереджене ставлення Росії до українських харчових продуктів залишиться», – упевнений Олександр Охріменко.
Одначе спроститься технічна сторона торгових взаємин. «Якщо ви хочете, наприклад, продати карамель в Росію, Білорусь і Казахстан, то щоразу договори про постачання доводиться укладати по-новому. А завдяки цій угоді буде єдиний стандарт. Не треба буде щоразу підлаштовувати свою договірну, цінову і митну бази до норм різних країн – вона буде для всіх однаковою. Процес оформлення документів спрощується. Та це не позбавляє від застосування заборонних заходів, наприклад, ввізних мит», – зазначив Олександр Охріменко.
Ратифікація угоди може ускладнити торгівлю з країнами СНД, якщо Україна домовиться про аналогічний режим з ЄС, вважає Володимир Лапа. «Передбачені санкції, якщо країна, яка підписала угоду, буде укладати угоди про зону вільної торгівлі з іншими країнами. А Україна якраз парафувала угоду (про зону вільної торгівлі, – ред.) з ЄС», – зазначив він.
Наталія Микольська стверджує, що договори про зону вільної торгівлі в СНД і ЄС не є взаємовиключними. Якщо приєднання України до ЗВТ з ЄС істотно негативно вплине на взаємну торгівлю учасників договору по СНД, то учасники повинні провести консультації з метою відновлення взаємної торгівлі. А якщо імпорт з України істотно виросте, учасники Митного союзу можуть ввести ввізні мита.
Можуть мати місце і виробничі складності, адже стандарти ЄС не збігаються зі стандартами в СНД, зазначає Олександр Охріменко. Якщо виробник експортує продукцію і в ЄС, і в країни Співдружності, він повинен буде виготовляти продукт за двома різними технічними умовами (ТУ).
Дмитро Говдя, Україна та Світова Організація Торгівлі, 07.08.12, http://wto.in.ua/index.php?get=34&id=2554