3.Тенденції та перспективи України на майбутнє
Сьогодні ми маємо новий Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 року, в якому в ст. 11 зазначається: Україна як європейська позаблокова держава здійснюватиме відкриту зовнішню політику та прагнутиме співробітництва з усіма заінтересованими партнерами, уникаючи залежності від держав, груп держав чи міжнародних структур. Однією з основних засад зовнішньої політики визначено забезпечення інтеграції нашої держави до європейського політичного, економічного, правового простору з метою набуття членства в Європейському Союзі. Тому для України, котра проголосила свою незалежність і стала на шлях демократичних перетворень і побудови правового суспільства, членство у Світовій організації торгівлі (СОТ), Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) та інших, подальша співпраця з Європейським Союзом, Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ) має стратегічне значення, позаяк європейський вектор зовнішньої політики України, особливо співробітництво з різними, передусім економічними, організаціями, є одним із пріоритетних.
Згідно з дослідженнями та прогнозами Національного Інституту Стратегічних Досліджень, можна зробити висновок на основі порівняння очікувань, що передували вступу, та реальних показників зовнішньоторговельної діяльності, досягнутих в період з 2008 по 2010 роки.
Комплексний аналіз умов розвитку зовнішньої торгівлі України після набуття членства у СОТ показує, що під впливом глибокої світової фінансово-економічної кризи очікувані позитивні наслідки від поглиблення інтеграції вітчизняної економіки до глобального торговельного простору не реалізувалися. З одного боку, стримуючим фактором розвитку зовнішньої торгівлі стало падіння обсягів світового попиту і, як наслідок, внутрішнього
виробництва експортоорієнтованої продукції. З іншого боку, підвищення рівня використання різного виду протекціоністських обмежень з боку країн – торговельних партнерів України суттєво обмежувало обсяги експорту. При цьому, регулятивний вплив СОТ на протекціоністську політику країн світу виявився досить обмеженим щодо протидії дискримінаційним заходам та активному захисту національних виробників навіть у країнах, які є її провідними членами та розробниками самих принципів функціонування системи ГАТТ-СОТ.
Україна, як і всі країни з перехідною економікою, пройшла шлях від лібералізації торгівлі, цін і обмеженого втручання у функціонування ринків до політики підтримки цін і ринків, в першу чергу, шляхом імпортних і експортних обмежень. Результатом високого рівня захисту внутрішнього ринку стало те, що близько 75% продовольчої продукції на ньому становить продукція українського виробника. Національні виробники понесуть певні втрати, пов’язані з адаптацією до нового конкурентного та регулятивного середовища. Час, відведений для підготовки вітчизняних товаровиробників, досить обмежений. На думку спеціалістів Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України, присутність національного виробника на агропродовольчому ринку може зменшитися до 50-60%.
Співпраця з даною організацією несе в собі не тільки нові шанси, але й містить певні ризики та загрози. Перш за все, це загострення конкуренції між українськими товаровиробниками продукції та новими країнами-членами СОТ. Україна є досить погано захищеною перед СОТ. Проте уряд має змогу використовувати досвід іноземних держав з метою проведення ефективної політики, яка призведе до покращення ситуації в українській економіці.
Висновок. Загалом вступ до СОТ є важливим кроком уперед, оскільки несе в собі перспективи вступу до інших міжнародних організацій, що матиме позитивні наслідки. Вступ України до СОТ не тільки не змінив характеристики зовнішньоекономічного позиціонування країни, але деякою мірою законсервував їх. Станом на кінець 2010 р. в Україні наявний високий рівень концентрації експорту порівняно з іншими країнами, і на цю проблему також вказують оцінки диверсифікації експорту. Динаміка ВВП також показує чітку кореляцію із цінами на основних для українського експорту біржових ринках. Водночас низька частка технологічного експорту вказує на відсутність суттєвого простору для маневру в умовах кризового падіння попиту на сировинних ринках.
Список використаної літератури:
Бураковський І. Вступ України до СОТ: як правильно оцінити наслідки // Економічний часопис XXI ст. №7-8. -с 6-8.
«Вступ України до СОТ», http://soskin.info/ea/2004/7-8/20040702.html
Перспективи вступу до СОТ: - К.: Молодіжна альтернатива, 2011.- с. 34-40. №49. – с.12.
«Співпраця України із СОТ: виклики та можливості», http://naub.org.ua/?p=1242;
http://wto.in.ua/index.php?get=34&id=2554