4. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.

Основні джерела загроз інформаційно-психологічної безпеки особистості, які можна розділити по відношенню до людини на дві групи: зовнішні і внутрішні.

Зовнішні:

1. Загальним джерелом зовнішніх загроз інформаційно-психологічної безпеки особистості є та частина інформаційного середовища суспільства, яка в силу різних причин не адекватно відображає навколишній світ людини. Тобто інформація, яка вводить людей в оману, у світ ілюзій, не дозволяє адекватно сприймати навколишнє й самого себе.

Як уже зазначалося, інформаційне середовище набуває для людини характер другої, суб'єктивної реальності. Ту її частину, яка містить інформацію, неадекватно відображає навколишній світ, і ті її характеристики і процеси, які ускладнюють або перешкоджають адекватності сприйняття і розуміння людиною навколишнього й самого себе, можна умовно позначити як "ілюзорна реальність". Незважаючи на свою ілюзорність, і навіть в силу своєї ілюзорності, але у формі уявної реальності, вона є основним зовнішнім джерелом загроз інформаційно-психологічної безпеки особистості.

Таким чином, в інформаційному середовищі в химерних поєднаннях і різноманітних формах переплетені адекватна і ілюзорна суб'єктивні реальності.

Взаємодіючи і проникаючи один в одного, змінюючись і розвиваючись за власними законами, вони розставляють численні загадки і пастки, розшифровувати які людині доводиться щодня і щогодини, і чим далі, тим частіше і більше, якщо він хоче залишитися дійсно повноцінною і вільною особистістю, а не бути слухняною маріонеткою в павутині психологічних маніпуляцій.

Розглянемо, які можуть бути джерела, що підвищують ступінь неадекватності, ілюзорності інформаційного середовища суспільства.

Як уже зазначалося, одним із них є об'єктивна складність самого світу і процесу його пізнання, помилки і помилки людей, що пізнають його.

На цьому ми не будемо акцентувати увагу, так як ця проблема є предметом аналізу у багатьох дослідженнях гуманітарних та природничих наук.

2. В іншу групу джерел загроз можна об'єднати дії тих людей, які, переслідуючи власні цілі, домагаються цього, використовуючи різні способи інформаційно-психологічного впливу на інших без урахування їхніх інтересів, а найчастіше, просто вводячи в оману, діючи врозріз з їх інтересами і наносячи їм збиток.

Це діяльність різних осіб - від політичних лідерів, державних і громадських діячів, представників засобів масової комунікації, літератури і мистецтва, до повсякденних наших партнерів по міжособистісній взаємодії. До цих осіб належать ті з них, хто, надаючи на оточуючих інформаційно-психологічний вплив, майстерно змішуючи брехня з правдою, збільшують ступінь неадекватності інформаційного середовища суспільства і тим самим розширюють ілюзорну суб'єктивну реальність. При цьому вони часто самі стають її мимовільними бранцями і перетворюються з її творців у її рабів. Як відзначає американський психолог Еверетт Шостром, маніпулюючи іншими людьми, маніпулятор неминуче стає об'єктом власних маніпуляцій.

Правда, від цього не стає легше тим, хто вже потрапив в павутину його маніпуляцій, хто на собі відчуває їх руйнівну і зневажливе вплив.

Сама соціально-політична та економічна ситуація кардинальних суспільних змін і переходу до ринкових відносин, сприяє цьому і підсилює дану тенденцію.

Основні джерела інформаційно-психологічного впливу на людину в узагальненому вигляді можна представити таким чином.

• Держава (в тому числі іноземні), органи влади і управління та інші державні структури та установи.

• Суспільство (різні суспільні, економічні, політичні та інші організації, в тому числі зарубіжні).

• Різні соціальні групи (формальні і неформальні, стійкі і випадкові, великі і малі за місцем проживання, роботи, навчання, служби, сумісного мешкання і, проведення дозвілля і т.д.); Окремі особистості (в тому числі представники державних і громадських структур , різноманітних соціальних груп і т.п.).

В якості основних засобів інформаційно-психологічного впливу на людину в узагальненому вигляді виділяються наступні:

• засоби масової комунікації (в тому числі інформаційні системи, наприклад, інтернет і т.п.);

• література (в тому числі, художня, науково-технічна, суспільно-політична, спеціальна і т.п.);

• мистецтво (в тому числі, різні напрямки так званої масової культури тощо);

• освіта (в тому числі, системи дошкільної, середньої, вищої і середньої спеціальної державного і недержавного освіти, система так званого альтернативного освіти і т.п.);

• виховання (всі різноманітні форми виховання в системі освіти, громадських організацій - формальних і неформальних, система організації соціальної роботи тощо);

• особисте спілкування.

Внутрішні

Внутрішні джерела загроз інформаційно-психологічної безпеки особистості закладені в самій біосоціальної природи психіки людини, в особливостях її формування та функціонування, в індивідуально-особистісних характеристиках індивіда.

У силу цих особливостей люди відрізняються ступенем сприйнятливості до різних інформаційних впливів, можливостями аналізу і оцінки інформації, що надходить і т.д. Крім індивідуальних особливостей є й певні загальні характеристики і закономірності функціонування психіки, які впливають на ступінь схильності інформаційно-психологічному впливу і притаманні більшості людей.

Так, наприклад, у кризових змінах суспільства підвищується сугестивність людей, і, відповідно, зростає схильність інформаційно-психологічним впливам. Вона також зростає в умовах знаходження людини в масових скупченнях людей, в натовпі, на мітингу, демонстрації. З людиною відбувається своєрідне психічне зараження певним психоемоційним станом, що, наприклад, досить яскраво проявляється на різних видовищних заходах.