4.3. Комплексна оцінка території

Природні чинники. Комплексна оцінка території складається з кількісних та якісних показників майже всіх природних компонентів, тобто сюди відносяться і елементи географічного визначення природного середовища.

Природні умови та засоби у схемах розпланування територій оцінюються з екологічної, інженерно-геологічної, архітектурно-естетичної точки зору.

До природних засобів районів проектування відносяться:

- засоби територіальні, - повітряного басейну,

- біологічні (рослинний і тваринний світ),

-мінеральні (природні копалини),

- водні (водойми, джерела питної води), естетичні (краса ландшафту).

Оцінка клімату території, її рельєфу, ґрунтових умов, наявність лісових масивів, водойм, сільськогосподарських земель.

Антропогенні чинники. Результати діяльності людини - можуть інколи переважати природні чинники.

До основних антропогенних чинників відносяться:

- інженерне забезпечення території;

- умови транспортного обслуговування території;

- санітарно-гігієнічні умови території.

Ступінь інженерного забезпечення оцінюється шляхом визначення віддаленості окремих майданчиків та ділянок від головних інженерних споруд (водопостачання, каналізація, енергопостачання, переробка та складування відходів виробництва та побуту).

Ступінь транспортного обслуговування території звичайно оцінюється залежно від віддаленості її окремих ділянок від транспортних споруд та мереж (станцій, вокзалів,портів, залізниць, автодоріг,водних шляхів сполучення). Результатом оцінки є схема транспортного обслуговування території.

Оцінка санітарно-гігієнічних умов показує кількість та якість обмежень санітарно-гігієнічних нормативів та вимог охорони природи.

Виділяються наступні елементи території:

- санітарно-захисні зони промислових підприємств;

- санітарні розриви зон можливого задимлення;

- зони самоочищення рік місця скиду стічних вод;

- охоронні води водозаборів питтєвої води;

- шумові зони вздовж основних транспортних магістралей та навколо аеропортів;

- існуючі та потенціальні заповідники, заказники, ландшафти під охороною, охоронні території.

Економічна оцінка земель. Це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва у сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві. Проводиться за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та прибутковість з одиниці площі. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки окремої земельної ділянки різного функціонального використання.

Грошова оцінка земельних ділянок - може бути нормативною і експертною. Нормативна оцінка використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод (оренди, продажу, відчуження) щодо земельних ділянок.

Архітектурно-ландшафтна оцінка. Архітектурно-ландшафтна оцінка території враховує об’єктивну естетичну цінність природних та антропогенних ландшафтів, відображену у їх мальовничості та різноманітності, а також можливість зорового сприйняття окремих ландшафтів великою кількістю людей. Ступінь мальовничості та різноманітності ландшафту оцінюється залежно від виразності рельєфу, різноманіття зелених територій, характеру водних просторів.