38. Місце філософії марксизму в філософському процесі

Принципи: принцип діалектико матеріалістичного розуміння істор.,пр.історизму,пр. системного аналізу,пр. детермінізму – спричиненість, обумовленість, нічого не виникає просто так.,принцип практики. Ідея марксизму – ідея демократичн. форм правління через реалізацію онопартійності. Основні риси: людина розглядається як діяльнісна істота, підкреслюється роль праці в житті людини; розглядається проблема відчуження причоною якого є приватна власність, створення матеріалістичної діалектики, матеріалістичне розусіння історії, матеріалістичний детермінізм, розгляд філософії як науки.Сучасна проблематика – проблема подальшої демократизації суспільства, проблема соціального захисту населення, глобальні проблеми сучасності, розробка новітніх принципів формування і ведення світового порядку.Головним завданням цієї ідеологічної доктрини її творці проголосили звільнення робітничого класу від експлуатації та побудову вільного від соціального гноблення суспільства. Шлях до побудови такого суспільства Маркс вбачав у знищенні приватної власності, яку вважав основою експлуатації людини людиною. Здійснити це покликаний історією вільний від пут приватної власності пролетаріат. Йому належить під керівництвом партії комуністів здійснити соціалістичну революцію. Філософією марксизму є матеріалізм, або, як його на­зивали в радянському марксизмі, діалектичний та істо­ричний матеріалізм, її творці під впливом Фейєрбаха по­долали ідеалізм Гегеля, але перейняли його діалектику. Вони поширили матеріалізм на розуміння історії і суспільних явищ - створили істо­ричний матеріалізм.

Принципи марксизму: принцип діалектики в матеріальному розумінні історії. Поширення на суспільство дії законів діалектики.,пр конкретного аналізу,пр системного аналізу,пр детермінізму (ніщо в суспільстві не відбувається просто так).

41.Як співвідносяться поняття „теїзм“, „пантеїзм“, „деїзм“.

Теїзм– релігійний світогляд, в основі якого лежить розуміння Бога як особи, що створила світ і втручається в його події.Деїзм– принцип філософських вчень, які, визнаючи Бога першопричиною світу, заперечували його втручання в явища природи та в хід подій. Деїзм виник у ХУІІ ст. в Англії.Пантеїзм – філософсько-релігійне вчення, за яким Бог є безособовим началом, розлитим по всій природі, тотожним з нею або з її субстанцією.Теїзм визначає існування Бога як надприродної істоти, що володіє розумом, волею і таємничим чином впливає на всі матеріальні і духовні процеси. Бог має домінуюче значення над природою. У співзвучності з гуманізмом, природа оголошується не просто творінням Бога, а й місцем перебування Бога, злитість його з природою. Пантеїзм є спробою обожнення Бога і природи, спроба поєднання філософського ідеалізму та матеріалізму. М. Кузанський розробляв вчення про тотожність абсолютного максимуму та абсолютного мінімуму. Цей абсолютний максимум – Бог. Бог як абсолютне буття, як абсолютний максимум є всім і включає в себе все інше. Тому з ним співпадає абсолютний мінімум, єдине. М. Копернік створив геліоцентричну систему світу.Бруно сформував концепцію „натуралістичного” пантеїзму. Згідно з нею, матеріальне буття сприймалося як самодостатнє. Матерія проголошується як „начало”, що все породжує із свого ложа. Пантеїзм тут уже не символ божественного буття, а розлитий у реальності Бог.