10. Створення адмінистративної позиції відповідно до КАС Укр ( від 06.07.2005), створено систему адмінистративних судів.

4. Законодавство про юридичну відповідальність у сфері господарювання – система нормативно-правових актів , які передбачають підстави та заходи примусового характеру, які застосовуються до субєктів господарювання.

Ознаки законодавства про юридичну відповідальність:

1. До учасників правовідносин застосовується, як правило, норми публічного права ( адмінистративне, публічне право).

2. Чисельна кількість нормативно-правових актів.

3. Нормативні підстави притягнення до юридичної відповідальності містять як матеріальні норми так і процессуальні.

4. Сумісна дія кодифікованних нормативно-правових актів та звичайних законів, що породжує невідповідність норм права.

5. Дія нормативно-правових актів сувереної України з ринковою економікою та нормативно-правових актів УРСР с плановою економікою. ( КупАП, КЗпП).

6. В адмінистративному праві норми права, які передбачають відповідальність посадових осіб не систематизовані в одній главі.

7. Джерела права: конституція Укр ( ст. 8,19); міжнародні договори Укр ратифіковані верховною радою Укр ( договір, угода, конвенція, пакт, протокол); закони ( кодифіковані, звичайні закони).

Тема: Дисциплінарна та матеріальна відповідальність у сфері господарської діяльності.

1. Трудові правовідносини у сфері господарської діяльності: поняття, обєкти та субєкти.

2. Дисциплінарна відповідальність субєктів трудових правовідносин: підстави , правове забезпечення, види стягнень.

3. Матеріальна відповідальність субєетів трудових правовідносин: поняття, підстави, умови, види.

1. Трудові правовідносини – відносини між работодавцем та працівником щодо виконання суспільно-корисної, найманної праці. Трудові відносини можуть бути індивідуальні та коллективні. Субєктами трудових правовідносин можуть бути: 1) індивідуальних ( роботодавець та працівник); 2) коллективних відносин ( трудовий коллектив, работодавець); 3)підставою для виникнення трудових правовідносин можуть бути( індивідуальний трудовий договір або коллективний).

Классифікація найманних працівників ( категорія працюючих за наймом):

1. Наймані працівники ( фізична особа , яка досягла 16 років);

2. Працівники подібні до найманних ( залежна праця з використанням особливих державних функцій) – державні службовці, працівники прокуратури, МВС, СБУ.

3. Працюючи співвласники ( поєднання самостійної і залежної праці). – члени коперативів, коллективних підприємств, господарських товариств, фермерських товариств.

Категорії работодавців за господарським кодексом України :

1. Господарюючі субєкти : а) юридичні особи б) ФОП.

2. Фізичні особи, які використовують найманну працю без здійснення господарської діяльності.

2. Дисциплінарна відповідальність полягає в застосуванні до працівників та роботодавців стягнень передбачених чиниим законодавством та локальними нормативними актами. Підстави для дисц. відповід : наявність в діях субєкта трудових відносин складу дисциплінарного проступку.

Дисциплінарна відповідальність може бути загальною і спеціальною . Загальна дисциплінарна відповідальність регулюється кодексом законів про працю та локальними нормативними актами. Спеціальна – кодексом законів про працю та відповідними статутами про дисципліну.

КЗПП передбачає два види стягнення догана та звільнення.

Порівняльна характеристика загальної та спеціальної дисциплінарної відповідальності

Загальні спеціальні

Нормативно- правове забезпечення

КЗпП; ПВТР КЗпП; ПВТР; статути; відповідні закони

Сторони правовідносин

Роботодавець та найманий працівник так звані наймані працівники; працівники співвласники

работодавці

Види стягнень

КЗпП-догана;звільнення,а тіж стягення та заходи впливу,а також додаткові

також застосовуються заходи впливу передбачені відповідним законодавством

Строки застосування

Протягом 1го місяця з метою виявлення застосовуються тіж строки,а в окремих випадках

Не пізніше 6ти місяців з моменту вчинення діють спеціальні

Оскарження

1)КТС(комісія трудових спорів)можно застосовуються строки передбачені КЗпП в інших

Звернутися до 3 місяців;2)суд-звільнення випадках інші строки

(1 місяця); інші випадки (3 місяця)

3. Матеріальна відповідальність полягає в відшкодуванні шкоди спричиненої працівником або роботодавцем підприємству, установі або організації в рез-ті невиконання або неналежного виконання своїх трудових обов’язків.

Риси матеріальної відповідальності у сфері господарської діяльності:

• Нормативно-правове забезпечення ( КЗпП ст.130;138, а також договір про матеріальну відповідальність(індивідуальний або колективний).

• Сфера застосування – індивідуальні та колективні трудові правовідносини.

• Чинне законодавство України передбачає перелік посад, які можуть бути матеріально відповідальними

• Умови настання матеріальної відповідальності:

1. Наявність прямої дійсної шкоди ( втрати,погіршення вартості цінності майна, необхідність в його відновленні та інше).

2. Протиправне діяння працівника або роботодавця

3. Причинний зв'язок між наявності шкоди та протиправними діями працівника або роботодавця.

4. Наявність вини

Отже особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності лише за наявності всіх умов.

• Не настає матеріальна відповідальність за наявності шкоди якщо :

1. Вона відноситься до нормального виробничо - господарського ризику

2. За неодержані прибутки

3. Якщо вчинена працівником у стані крайної необхідності ( шкода є, але вона значно менше могла би бути якщо працівник не зробив це).

• За наявності шкоди працівник або роботодавець може бути притягнутий до матеріальної відповідальності, а також до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної.

• Спосіб відшкодування шкоди ( добровільний або примусовий).

• Види матеріальної відповідальності:

1. Повна ( лише з повнолітніми; випадки передбачені КЗпП ст. 134; перелік вичерпний не може бути доповнений навіть за згодою сторін.

2. Обмежена відповідальність ( не більше ніж середня заробітна плата працівника).

3. Підвищена матеріальна ( випадки передбачені законом).

• Визначення розміру шкоди – на основі даних бухгалтерського обліку виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей з врахуванням взносу згідно з установленими нормами.

• Порядок відшкодування :

1. Якщо розмір шкоди не перевищує середню місячну ЗП на підставі законодавства протягом 2х тижнів з моменту виявлення шкоди.

2. Якщо шкода перевищує середньомісячну ЗП – на підставі рішення суду.

• Оскарження ( органи які розглядають спори КТС та суд протягом 3х місяців).