2. Заходи щодо життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

Організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах є комплекс заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров’я і працездатності людей. Він включає:

• управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі виникнення НС;

• захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

• забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

• захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);

• житлове забезпечення і працевлаштування;

• комунально – побутове обслуговування;

• навчання населення способам захисту і діям в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;

• санітарну обробку;

• знераження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;

• підготовка сил та засобів і ведення рятувальних і інших невідкладних робіт в районах лиха і осередках ураження;

• забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки;

• морально – психологічну підготовку і міри, щодо підтримування високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;

• заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків надзвичайних ситуацій та інші заходи.

Всі ці заходи організуються державною виконавчою владою областей, районів, міст, районів у містах, селищ і сіл, органами управління ЦО при чіткому погодженні між ними заходів, що проводяться. Керівники підприємств, установ і організацій є безпосередніми виконавцями цих заходів. Заходи розробляються завчасно, відображаються в планах ЦО і виконуються в період загрози та після виникнення надзвичайної ситуації.

5.4. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкту

Дослідження стійкості роботи об’єкту — це всебічне вивчення обстановки, яка може скластися під час надзвичайної ситуації та визначення її впливу на виробничу діяльність підприємства. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити слабкі місця в роботі об`єкта та виробити найбільш ефективні пропозиції, спрямовані на підвищення його стійкості.

Проводиться воно силами інженерно-технічного персоналу із залученням спеціалістів науково-дослідних та проектних організацій. Організатором та керівником досліджень є керівник підприємства.

Увесь процес планування і проведення досліджень поділяється на три етапи:

• І етап — підготовчий;

• ІІ етап — оцінка стійкості роботи ОГД;

• ІІІ етап — розроблення заходів, які підвищують стійкість роботи об’єкту в умовах НС.

На першому етапі розробляються керівні документи, які визначають склад учасників досліджень та організовується їх підготовка.

Основними документами для організації досліджень є:

• наказ керівника підприємства, щодо проведення дослідження;

• календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень;

• план проведення досліджень.

На другому етапі проводиться безпосереднє дослідження стійкості роботи об`єкта. В ході дослідження визначаються умови захисту робітників та службовців від уражаючих факторів, проводиться оцінка уразливості виробничого комплексу від різних уражаючих факторів, оцінюється характер можливих пошкоджень від вторинних уражаючих факторів, вивчається стійкість роботи системи забезпечення та кооперативних зв`язків з іншими об`єктами, з`ясовуються вразливі місця в системі управління виробництвом.

На третьому етапі підводяться підсумки проведених досліджень. Групи спеціалістів за підсумками досліджень готують і пропозиції з захисту робітників та службовців і підвищенню стійкості елементів виробництва, які досліджуються.

В результаті проведення досліджень на об’єкті розробляються наступні документи:

1. Перспективний план заходів щодо підвищення стійкості роботи об’єкту, які проводяться завчасно.

2. План-графік нарощування заходів з підвищення стійкості роботи об’єкту при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій (нападу противника).

3. Графік безаварійної зупинки виробництва.

Правильність проведених розрахунків та реальність пропозицій і рекомендацій перевіря-ються на спеціальних навчаннях під керівництвом начальника ЦО об’єкта.

Завчасно плануються і проводяться, в основному, заходи які потребують значних матеріальних витрат та часу на їх виконання. Економічна ефективність цих заходів може бути досягнута при їх коригуванні з завданнями щодо безаварійної роботи об`єкта, поліпшення умов праці, удосконаленню виробничого процесу, реконструкції виробництва і таке інше.

На період загрози виникнення НС плануються заходи, які можуть бути легко реалізовані або виконання яких в мирний час недоцільно.

і інших характеристик має свою специфіку, але в питаннях запобігання є і багато спільного.

Дослідження (прогнозування) і навчання по ЦО, які проводяться на об`єктах показують, що заздалегідь проведені організаційні, технологічні і інженерно-технічні заходи можуть зробити їх більш стійкими до руйнівного впливу, від наслідків стихійних лих, аварій, катастроф.

Виконання заходів підвищення стійкості роботи об`єктів потребує додаткових капіталовкладень, але ці витрати не йдуть ні в яке порівняння із збитками, які можуть статися внаслідок стихійного лиха, аварії, катастрофи та на відновлення зруйнованого виробництва.

13