Тема 6. Інститути та методологія розвитку політичної науки на сучасному етапі

Відхід від емпіричного аналізу політики та “постбіхевіориствська революція”. Переоцінка співвідношення науки та ідеології. Поширення концепції “реідеологізації”. Формування сучасної полрівняльної політології. Розвиток методології порівняльного аналізу. Концепція плюралістичного суспільства. Теорія політичного розвитку. Політична модернізація. Концепція політичного плюралізму. Формування концепції тоталітаризму (Х. Арендт, З. Бжезинський, К. Фрідріх та ін.). Теорії трансформації режимів та переходу до демократії (Л. Даймонд, Г. О’Доннел, Дж. Лінц, М. Плеттнер, А. Пшеворський, С. Хантінгтон, Ф. Шміттер). Формування нацтональних шкіл політології. Розвиток політичної науки у Великій Британії та формування теоретико-методологічних основ політичної науки. Політологічна школа Франції: вивчення поведінки виборців, розвиток теорії політичних партій, дослідження державних інститутів. Франкфуртська школа та “практико-критична наука” про соціально-політичну владу. Міжнародний коллоквіум з питань політичної науки з ініціативи ЮНЕСКО 1948 р. Створення Міжнародної асоціації політичних наук. Розвиток теорії політичних систем. Формування системного підходу у вивченні політичних процесів (Д. Істон, К. Дойч, Г. Елмонд). Розвиток нового інституціоналізму та його місце в сучасній політичний науці. Розширення понятійно-категоріального апарату політичної науки. Розвиток політичної науки на теренах колишнього СРСР. Особливості розвитку політичної науки в сучасній Росії. Розвиток політичної наки в Україні. Вплив західних теорій на розвиток політичної науки України.

Тема 7. Політична влада

Поняття та сутність влади як суспільного явища. Влада та її історичні форми. Сутність та види влади. Характерні ознаки влади. Засоби здійснення та форми прояву влади. Директивний, функціональний та комунікативний аспекти влади. Примус та добровільність, насилля та ненасилля в політиці. Процес володарювання.

Основні політологічні концепції влади. Директивні концепції влади: влада як співвідношення сил та засобів реалізації волі, енергетична модель влади, бінарна концепція влади М. Дюверже. Функціональні концепції влади: влада як “символічний посередник” (Т. Парсонс), концепція “опору”, концепція “обміну”, концепція “розподілу сфер впливу”. Комунікативні концепції влади: соціологічна модель влади П. Бурд’є, мікрофізика владарювання М. Фуко. Сучасні теоретичні трактування політичної влади.

Політична влада: сутність, структура, функції. Простір політичної влади та її значення у суспільстві. Основні принципи політичної влади. Джерела, ресурси, функції влади. Суб’єкти влади. Основи влади. Типи політичної влади. Основні способи існування влади (залежність, незалежність, взаємозалежність між соціальними суб'єктами). Напрямки і способи функціонування влади: керівництво, управління, контроль, прийняття рішень. Методи здійснення влади: спів­робітництво і суперництво; заохочення і примус. Типи та види влади. Традиційні форми політичної влади: монархія, демок­ратія, аристократія, технократія, охлократія, бюрократія, теократія, плутократія, елітократія, меритократія. Зміст концепції поділу влади. Система стримувань і проти­ваг. Законодавча, виконавча і судова влади. Централізація та децентралізація влади.

Ефективність і легітимність політичної влади. Критерії ефективності влади. Поняття легітимності та легальності політичної влади. Джерела легітимності. Типи легітимності влади за М.Вебером (традиційна, харизматична, легальна (раціонально-бюрократична). Кризи легітимності і способи їхнього врегулювання. Рівні легітимності влади (ідеологічний, структурний, персональний). Інституційні основи сучасної делегітимації та легітимації режиму.