
- •1.Дайте определения понятиям «Охрана труда», «Техника безопасности», «Производственна санитария», «Пожарная безопасность».
- •2.Дайте определения терминам «опасный производственный фактор», «вредныйпроизводственный фактор». Приведите примеры.
- •3 Які фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні ншвч можуть бути присутніми на робочому місці користувача кіт
- •4. Основні травми і професійні захворювання користувачів кіт.
- •5. На які групи підрозділяються види трудової діяльності користувачів кіт? (за характером і складністю вирішуваних задач)
- •6. Які ви знаєте класи умов праці?
- •7. Що передбачає гігієнічна класифікація праці?
- •8.Джерелом яких нвшч є комп'ютер і його складові?
- •9.Що припускає проведення атестації робочого місця?
- •10. Порядок проведения аттестации рабочего места.
- •11. Кто входит в состав аттестационной комиссии, периодичность проведения аттестации.
- •12. Правила розташування робочих місць з пк у примищенни
- •13. К какому классу по степени опасности поражения электрическим током должно относиться помещение с пк ?
- •14. Какие требования по технике безопасности до начала работы с пк вы знаете ?
- •15. Какие виды инструктажей по вопросам охраны труда проводятся на предприятиях отрасли ?
- •16. Які основні заходи захисту від ураження електричним струмом Вам відомі?
- •17. Что такое зануление, его область применения и принцип действия.
- •18. Что защитное заземление, его область применения и принцип действия.
- •19. Перерахуйте основні причини нещасних випадків від дії електричного струму.
- •20. Перерахуйте основні заходи захисту від ураження електричним струмом.
- •22. При протіканні електричного струму через тіло людини які можливі ураження? Перша допомога людині, ураженій електричним струмом.
- •23. Які Ви знаєте категорії робіт за енерговитратами? До якої категорії відноситься робота користувача кіт?)
- •24. Яку з систем штучного освітлення не можна застосовувати в приміщеннях з пк? Які норми освітлення приміщення з пк Ви знаєте?
- •25. Вимоги до освітлення робочого місця при роботі з пк. Штучне освітлення за устроєм і призначенням яке буває?
- •27. Перерахуйте категорії робіт по енерговитратах. До якої категорії відноситься праця користувача кіт?
- •28. Какие виды вентиляции вы знаете? Какой из них применяется в помещениях с пк?
- •29. Яку циклічність працездатності людини ви знаєте?
- •30. Требования к организации рабочих мест пользователей пэвм
- •31. Режими праці і відпочинку користувача кіт.
- •34) Поняття горіння та пожежі. Процес виникнення пожежі на які види поділяється?
- •35) Небезпечні чинники пожежі.
- •36. Засоби захисту від емв.
- •37. Меры защиты от ионизирующих излучений.
- •38. Назначение повторного заземления нулевого провода в системе зануления.
- •39Вимоги до розташування робочих місць з пк у приміщенні.
20. Перерахуйте основні заходи захисту від ураження електричним струмом.
1.Недоступность токоведущих частей
2.Разделение электрических сетей
3.Применение малых напряжений
4.Использование двойной изоляции
5.Выравнивание потенциалов
6.Защитное заземление
7.зануление
8.Защитное отключение
9.Примененение электрозащитных средств
21.Сформулюйте чинник небезпеки, пов’язаний з дією електричного струму.Перерахуйте дії електричного струму на людину.
Повышенное напряжение в электрической сети, замыкание которой может произойти через тело человека.
Действия электрического тока на человека:
1.термическое действие
2.электролитическое действие
3.биологическое действие
4.механическое действие
22. При протіканні електричного струму через тіло людини які можливі ураження? Перша допомога людині, ураженій електричним струмом.
Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електричну та механічну дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно струм здійснює і біологічну дію, котра є специфічним процесом, властивим лише живій тканині.
Термічна дія – проявляється через опіки окремих ділянок тіла та нагрівання внутрішніх органів, котрі знаходяться на шляху проходження струму до високих температур. Це викликає їх суттєві функціональні розлади.
Електрична дія – характеризується розкладом органічної рідини, в т. ч. крові, що призводить до значних порушень їх фізико-хімічного складу.
Механічна дія – викликає розшарування, розриви та інші ушкодження тканин організму (м’язів, стінок судин, легеневої тканини) внаслідок електродинамічного ефекту, а також вибухоподібного утворення пари від перегрітої тканинної рідини та крові.
Біологічна дія – проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі.
Види електричних травм.
Електротравми поділяються на два види:
Ті, котрі виникають при проходженні струму через тіло.
Супутні, що не пов’язані з проходженням струму (опіки, засліплення електродугою, падінням).
В залежності від характеру уражень організму електротравми умовно поділяють на загальні і місцеві.
Загальні травми (електричні удари) – є найбільш небезпечними видами електротравм, так як вони викликають збудження живих тканин, судомне скорочення м’язів, параліч м’язів опорно-рухового апарату, м’язів грудної клітини (дихальних), м’язів шлуночків серця. При виникненні судом м’язів людина не може самостійно уникнути дотикання з токопровідними предметами і не може покликати на допомогу. При паралічі дихання припиняється постачання організму киснем, внаслідок чого настає задуха. При паралічі серця його функції або припиняються повністю (зупинка серця), або продовжується у вигляді фібриляції – безладних скорочень (тріпотіння), при яких порушується кровообмін і настає стан клінічної смерті (він настає через 5…6 хв., так як в наслідок кисневого голодування відбувається втрата свідомості, починають гинути клітини ЦНС, припиняється управління функціями всіх органів тіла). Якщо на протязі цього часу людині не надати першої допомоги, то настає фізична смерть.
Іноді під дією електричного струму розвивається електричний шок – важка своєрідна нервова-рефлекторна реакція організму у відповідь на подразнення електричним струмом. Він супроводжується глибокими розладами кровообігу, дихання, обміну речовин і може тривати від декількох хвилин до декількох діб. При не своєчасному лікарському втручанні тяжкі випадки можуть спричинити смерть.
Місцева електротравма – яскраво виражене порушення щільності тканин тіла, в тому числі кісток, викликаних впливом струму або електричної дуги. Найчастіше – це поверхневі ушкодження (насамперед шкіри), інколи м’яких тканин, зв’язок та кісток. До характерних місцевих електротравм відносяться: опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри, механічні пошкодження, а також електрофтальмія.
Електричні опіки є найбільш поширеним видом електротравм. На них припадає біля 40% від їх загальної кількості. Розрізняють опіки що утворюються при проходжені струму та дугові опіки.
Розрізняють чотири ступені опіків:
1.Почервоніння;
2.Поява пухирів, заповнених рідиною;
3. Обвуглювання шкірних покровів;
4. Обвуглювання м’язів і кісток.
Опіки важко піддаються лікуванню, тому що глибоко проникають у тканини організму.
Електричні знаки (7% загальної кількості електротравм) – являють собою ушкодження поверхні тіла, які мають форму чітко окреслених плям діаметром 1…5 мм сірого або блідо-жовтого кольору, що з’являються на поверхні шкіри. В більшості випадків вони безболісні, з часом верхній шар шкіри сходить, а уражені місця відновлюються.
Електрометалізація (3…10% випадків) – це ураження при якому частинки металу внаслідок його розбризкування та випаровування під дією струму (насамперед електричної дуги) потрапляють на відкриті ділянки тіла і проникають у поверхню шкіри, придаючи їй шорсткість і колір металу. На тілі вони можуть з часом зникнути і лише очі лікуються дуже довго, а в окремих випадках це може призвести до втрати зору. Одночасно з металізацією, яка виникає під час горіння електричної дуги може виникнути і дуговий опік, що призводить до більш тяжких наслідків.
Електрофтальмія (до 3% випадків) – це запалення зовнішніх оболонок очей, що виникає під впливом потужного потоку ультрафіолетових і видимих променів, при горінні електричної дуги (короткому замиканні). Больові відчуття виникають через 4…8 годин після опромінення і за відсутністю медикаментозного втручання можуть тривати декілька годин. Надто сильне чи тривале опромінення може призвести до відшарування сітківки, значного порушення рогівки ока та втрати зору.
Механічні ушкодження (0,5…1% випадків) є наслідком різних судомних скорочень м’язів під впливом струму. Вони можуть призвести до розривів м’язів, сухожиль, шкіри, кровоносних судин і, навіть, перелому кісток.
Перша допомога людині, ураженій електричним струмом.
В усіх випадках ураження необхідно насамперед негайно позбавити людину від впливу електричного струму. Для цього необхідно швидко знеструмити електролінію. Коли не має можливості цього зробити, то для звільнення потерпілого від дії електричного струму необхідно скористатися матеріалом, який знаходиться поблизу та не проводить електричний стум - сухою палицею, дошкою, одягом, гумовими рукавицями. Не можна брати металеві і вологі предмети, а також торкатися до тих ділянок тіла потерпілого, які не вкриті сухим одягом. Для запобігання ураження, коли неможливо відключити електричну мережу, можна різати електричний дріт за допомогою плоскогубців чи кусачок з ізольованими ручками, або перерубати його сокирою. Відтягувати потерпілого від джерела струму можна крім раніше вказаних способів ще за допомогою діелектричних рукавичок чи сухого одягу.
Коли потерпілий при пам’яті, його треба покласти зручно і до прибуття лікаря забезпечити спокій, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря. При втраті свідомості необхідно провести додаткові заходи: скропити водою обличчя, розстебнути і зігріти тіло, дати понюхати нашатирний спирт. При відсутності чи слабкому та нерівному диханні треба зробити штучне дихання. При зупинці серці потрібно зробити зовнішній масаж серця. Починати штучне дихання треба якомога швидше, оскільки тривала затримка дихання надзвичайно небезпечна для життя потерпілого чи може призвести до тяжких наслідків у майбутньому. Штучне дихання і непрямий масаж серця необхідно проводити до їх повного відновлення або до прибуття лікаря.
При наданні невідкладної допомоги слід діяти швидко і рішуче, так як дорога кожна втрачена секунда. Для відновлення роботи серця можна використовувати наступний спосіб:
звільнити грудну клітку від одягу та розстібнути пояс;
прикрити двома пальцями клиновидний (мечоподібний) відросток;
нанести різкий удар кулаком по грудині на 2..3 см. вище клиновидного відростку;
перевірити наявність пульсу і якщо пульс відсутній — удар можна повторити.