- •Донецька обласна громадська організація Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу
- •83001, М Донецьк, вул. Щорса, д.12, к.11.
- •Споживча спрямованість методики: кому і для чого вона потрібна?
- •Ступінь конкретизації прийнятих рішень (визначення засобів, ресурсів, термінів виконання)
- •Ступінь прозорості у роботі органу влади
- •Ступінь підзвітності територіальній громаді.
- •Функціональна структура омв
- •Програми місцевого розвитку та рішення органу влади
- •Поточна діяльність омв
- •Бюджетна політика омв
- •Прозорість і відкритість омв
- •Ступінь відповідності змісту програм гуманітарного та соціально-економічного розвитку, поточної роботи потребам, що найбільше турбують громадян
- •Сутність порівняльного аналізу
- •Сутність якісного аналізу
Функціональна структура омв
Програми місцевого розвитку та рішення органу влади
Поточна діяльність омв
Бюджетна політика омв
Прозорість і відкритість омв
Ступінь відповідності змісту програм гуманітарного та соціально-економічного розвитку, поточної роботи потребам, що найбільше турбують громадян
Ступінь конкретизації прийнятих рішень (визначення засобів, ресурсів, термінів виконання)
Ступінь прозорості у роботі органу влади
Ступінь підзвітності територіальній громаді.
Результати оцінювання
Інтегральна оцінка якості
виконання функціональних завдань ОМВ
Таблиця 1. Система показників оцінки виконання функціональних завдань ОМВ
Предмет аналізу |
Деталізовані показники аналізу, що віддзеркалюють сутність органу місцевої влади |
1.Функціональна структура ОМВ
(для фактологічного матеріалу до пояснювальної записки) |
|
2. Програми місцевого розвитку та рішення органу влади
|
|
3. Поточна діяльність ОМВ
|
Аналіз прийнятих рішень чи проведених сесій, зокрема:
діяльності постійних комісій;
Діяльність постійних комісій (питання, які були розглянуті, прийняті рішення). |
4. Прозорість і відкритість ОМВ
|
|
5.Бюджетна політика ОМВ
|
Звіт про виконання місцевого бюджету. |
На прикладі аналізу функціонування партійно-пропорційної системи в ОМС пояснимо застосування процедури безпосереднього оцінювання та аргументованого виставлення балів користувачами методики.
Оцінювання вияву критеріїв здійснюють у чотирибальній шкалі («1» - «4») відповідно до оцінних показників (див. Таблицю 3), де «4» - вищий бал, а «1» - нижчий бал.
Інтегральну оцінку підраховують як середньоарифметичну щодо кожної з місцевих фракцій політичних партій, які підлягали моніторингу.
Отримані оцінки заносять у відповідні таблиці. До них додають пояснювальну записку, де: коротко аргументують призначення експертами саме таких оцінок; надають фактологічний матеріал (система деталізованих показників розділу 1. Функціональна структура ОМС Таблиці №1); роблять загальний висновок за результатами аналізу отриманих даних і прогноз розвитку процесів в ОМС.
Підсумковий етап моніторингу – узагальнення і доведення до громадськості результатів моніторингу для підвищення ефективності діяльності ОМВ.
Складові цього етапу:
Ініціювання НДО проведення місцевою радою громадських слухань щодо результатів виконання програми соціально-економічного розвитку міста (регіону);
Проведення НДО публічних дебатів і громадських обговорень за результатами моніторингу виконання програми соціально-економічного розвитку міста (регіону);
Висвітлення в ЗМІ результатів моніторингу, перебігу громадських обговорень і поданих громадою пропозицій;
Вироблення НДО та представниками різних груп інтересів територіальної громади спільних пропозицій щодо підвищення ефективності політики на місцевому рівні;
Підготовка та розповсюдження звіту серед різних зацікавлених сторін.
Табл. 2. Ефективність функціонування партійно-пропорційної системи в ОМС
|
Критерії ефективності функціонування органів місцевої влади |
|||||||||||||
Аналіз програм політичних суб’єктів, що здобули мандати у місцевій раді |
Виконання фракціями політичних партій (блоків) у місцевій раді власних виборчих програм |
Дотримання фракціями політичних партій (блоків) у місцевій раді фракційної дисципліни під час голосування з ключових питань порядку денного сесії місцевої ради |
Діяльність фракцій політичних партій (блоків) у місцевій раді |
Прозорість і відкритість партійних офісів
|
||||||||||
відповідність виборчої програми місцевій проблематиці |
відповідність виборчої програми владним повноваженням місцевої ради |
система управління містом, місцеве самоврядування |
забезпечення економічного розвитку міста |
забезпечення прав, свобод і соціальних гарантій громадянам |
економічна безпека, чистота та збереження довкілля |
забезпечення духовно-культурних потреб населення |
кількість ініційованих депутатами фракцій політичних партій (блоків) питань порядку денного |
кількість депутатських виступів |
кількість поданих депутатських запитів |
кількість оприлюднених рішень ОМС (%) |
Кількість врахованих ініціатив громадян |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
||
Партійний склад місцевої ради |
ПРУ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ПСПУ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(виконання передвиборчих зобов’язань, відповідальність перед лідером чи
громадою, фракція і партія, фракція і виборець)
Табл. 3. Показники оцінювання результатів моніторингу щодо ефективного функціонування партійно-пропорційної системи в ОМС
№ критеріїв |
Оцінні показники |
|||
«4» |
«3» |
«2» |
«1» |
|
1-2 |
Повністю відповідає |
Переважно відповідає |
Частково відповідає |
Не відповідає |
3-7 |
Абсолютна більшість запропонованих пропозицій прийнята рішеннями ОМВ |
Більша частина запропонованих пропозицій прийнята рішеннями ОМВ |
Менша частина запропонованих пропозицій прийнята рішеннями ОМВ |
Більшість запропонованих пропозицій не прийняті рішеннями ОМВ |
8 |
Абсолютна більшість фракції голосує консолідовано |
Більша частина фракції голосує консолідовано |
Менше половини фракції голосує консолідовано |
Більшість фракції голосує всупереч партійним рішенням |
9-11 |
Абсолютно відповідають передвиборній програмі |
Переважно відповідають передвиборній програмі |
Меншою мірою відповідають передвиборній програмі |
Суперечать передвиборній програмі |
12 |
Усі рішення доступні громаді (оприлюднені у ЗМІ) |
Більшість рішень доступні громаді |
Частина рішень доступні громаді |
Більшість рішень недоступні громаді |
13 |
Абсолютна більшість пропозицій громади врахована |
Більша частина пропозицій громад врахована |
Менша частина пропозиції громади врахована |
Більшість пропозицій громади невраховані |
У методиці поєднано основні підходи до створення подібних продуктів, що застосовуються в світовій практиці для отримання конкретних результатів, у тому числі:
функціональний аналіз
контент-аналіз
порівняльний аналіз
якісний аналіз.
Сутність функціонального аналізу
Цей метод у нашому контексті передбачає аналіз:
основних положень передвиборчих програм,
програм соціально-економічного розвитку
та реальних дій у місцевих радах з певною системою розроблених показників, згідно з законодавчо визначеними функціями ОМС (виступи, запити, ініційовані рішення, голосування)
Тобто, якість програм і дій є показником відповідності їх змісту у системі об’єктивних критеріїв. А кількісний аналіз уособлює процедури щодо оцінювання прояву цих критеріїв у кожному з сегментів в роботі ОМС.
Сутність контент-аналізу
На етапі до виборів та під час формування місцевих рад контент-аналіз спрямовується на вирішення наступних проблем:
А) структуризацію партійних програм фракцій місцевих рад та їх розчленування на окремі смислові складники;
Б) вироблення універсальних змістових складників, що забезпечують охоплення основного змісту будь-якої програми в головних сферах функціонування місцевої громади;
В) деталізацію змістовних блоків на показники, за якими можна оцінити кожен з них і якість програми загалом.
За результатами контент-аналізу передвиборчих програм виокремлюється головна мета партійних фракцій у місцевій раді та програмові пріоритети.
На етапі між виборами контент-аналіз застосовується щодо:
пропозицій партійних фракцій під час поточної роботи рад;
переходу програмових позицій у рішення сесій місцевих рад та програми соціально-економічного розвитку;
застосування та захист програмових пріоритетів під час публічних диспутів та дискусій.
