Тема 5 Облік і аудит податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

 

1. Податок на доходи фізичних осіб: загальні принципи обчислення

2. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

3. Податковий облік та звітність ПДФО та ЄВСС

4. Аудит ПДФО та ЄВСС

 

Література

1.Податковий кодекс України

2. http://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/gna/1577-1020.html

3 Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

4 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ

5 Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІУ

6 Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХІ\/ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

7 Закон України від 23.12.2010 р. № 2857Л/І «Про Державний бюджет України на 2011 рік»

8 Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-\/І «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

9 Закон України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці»

10 Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР "Про відпустки»

11 Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. N2 1020

12 Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою Правління ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-5

13 Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5

 

 

1. Податок на доходи фізичних осіб: загальні принципи обчислення

 

Податок на доходи фізичних осіб один із базових видів утримань, що здійснює підприємство за використання найманої робочої сили. Базові правила оподаткування ПДФО встановлено 4 розділом ПК.

Платниками податку є:

1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

2. фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Виключення становлять особи які мають дипломатичні привілеї та імунітет згідно чинних міжнародних договорів.

3. податковий агент. (Функції податкових агентів, як правило, здійснюють підприємства)

Коли розпочинається нарахування та утримання ПДФО?

Якщо фізична особа - платник податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає

Останнім податковим періодом у випадку смерті, визнання особи зниклою, втрати статусу резидента вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. .

Згідно статті 163. об'єкт оподаткування може бути поділено на дві групи:

1. Об'єктом оподаткування резидента є:

1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

2. Об'єктом оподаткування нерезидента є:

2.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

2.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Базою оподаткування ПДФО є загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Дохід який підлягає оподаткуванню має відповідати таким критеріям:

1.Блага які надаються фізичній особі мають відповідати визначенню доходу.

2.Отримувані доходи не включені до переліку неоподатковуваних доходів (ст165 ПК)

3.Оподатковуваний дохід повинен бути персоніфікований, тобто наданий конкретній фізичній особі.

Статтею 165 ПК затверджено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Зокрема до них відносяться:

1 сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом,

2. сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України;

3. сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом;

4. сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням пункту 170.7 статті 170 цього Кодексу:

5. сума внесків на обов'язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших, ніж єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

6. сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його роботодавця у розмірах, визначених законом;

7. сума страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкові страхові внески до недержавного пенсійного фонду та фонду банківського управління;

8. сума коштів, що належать платнику податку, які відповідно до закону перераховуються з Накопичувального фонду до недержавного пенсійного фонду, фонду банківського управління чи страхової організації, з недержавного пенсійного фонду, фонду банківського управління до іншого недержавного пенсійного фонду, фонду банківського управління, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок банку;

9. вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України "Про охорону праці", спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Норми забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, мийними та знешкоджувальними засобами розробляються центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я. Порядки видачі спеціального (форменого) одягу та взуття, його переліки та граничні строки використання затверджуються Кабінетом Міністрів України;

10. сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою;

11. кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 Податкового Кодексу;

12. вартість товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів;

13. кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв'язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України;

14. аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України ( 2947-14 ), за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

15. кошти або майно (майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), отримані платниками податку як дарунок з урахуванням положень цього розділу;

16. кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;

17. сума надміру сплачених грошових зобов'язань, страхових внесків з бюджетів або державних цільових страхових фондів згідно із законом, а також бюджетного відшкодування під час застосування права на податкову знижку, що повертається платнику податку;

18. дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів;

19. кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;

20. вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих в обсягах та за переліком професій, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, у тому числі компенсації вартості такого вугілля та вугільних брикетів:

Також до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються виплати передбачені статтями 165.1.21 –165.1.49 ПК.

Необхідно зазначити, що існують виключення для яких діє правило „якщо виплата включається до витрат то вона не є об’єктом ПДФО” наприклад витрати на відрядження.

Податковим кодексом передбачена можливість надання платникам податку податкової знижки. Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених документів не надсилаються органу державної податкової служби, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим Кодексом. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки затверджено у статті 166.3 ПК.

Порядок визначення бази оподаткування наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 Порядок визначення бази оподаткування

№ п/п	Вид виплати для визначення бази оподаткування	Правило визначення бази оподаткування	Норма ПК
1	Заробітна плата	Нарахована заробітна плата за мінусом ЄВСС (утримання) мінус ПСП (у разі її надання)	п164.6 абзац 1
Ставка ЄВСС у загальному ввипадку для виплат, що входять до ФОП – 3,6%, для лікарняних – 2%
2	Винагорода за роботи (послуги)	Нарахована винагорода мінус ЄВСС (утримання) мінус ПСП	п164.6 абзац 2
Ставка ЄВСС – 2,6%
3	Інші доходи у грошовій формі	Нарахований дохід	п167.1
4	Інші доходи у негрошовій формі	Нарахований дохід помножений на „натуральний коефіцієнт 1,7 та/або 1,2	п164.5

 

Зауважимо, що згідно ст..165.1.39 ПК з’явилась „подарункова пільга” яка надає право не включати до загально місячного оподатковуваного доходу вартість дарунків, якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної З/П (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного оподатковуваного року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. У поточному році ця сума становить 470,5 грн. Згідно ПК така пільга не застосовується частково, тобто у випадку перевищення вартості подарунку 470,5, то вартість подарунку оподатковується повністю (необхідно зазначити, що дещо відмінною є позиція ДПАУ лист ДПАУ від. 03.02.2011 №2346/6/17-0715, 2918/17-0717)

Статтею 167 передбачено такі ставки податку на доходи фізичних осіб:

1. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування

2 У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15

Окремі категорії платників податку мають право на податкову соціальну пільгу. Якщо платник податку подав у необхідних випадках відповідну заяву та підтвердні документи, то об’єкт обкладення податком з доходів слід зменшувати на розмір такої пільги.

Загальна податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (в розрахунку за місяць), установлений на 1 січня звітного податкового року.

Згідно із абз.8 п.1 р.XIX ПКУ з 01.01.2011 р. до 31.12.2014 р. податкова соціальна пільга дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку. Статтею 169 визначено групи осіб для яких податкова соціальна пільга застосовується у розмірі 150 % та 200%.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (абз.1 пп.169.4.1 ПКУ).