
- •2.3. Зміст дисципліни розділ і. Теоретичні та історичні аспекти музичного виховання
- •Тема 1. Вступ. Завдання курсу “Методика музичного виховання” у підготовці педагога-музиканта.
- •Тема 2. Завдання музичного виховання школярів. Професійні вимоги до вчителя музики.
- •Тема 3. Урок музики в сучасній школі.
- •Тема 4. Види музичної діяльності учнів на уроці музики.
- •Тема 5. Історичний досвід становлення музичного виховання в Україні.
- •Тема 6. Чинні програми з музики для шкіл різного типу навчання.
- •Розділ іі. Методика музичного виховання учнів різного віку
- •Тема 7. Методика музичного виховання молодших школярів.
- •Тема 8. Методика музичного виховання школярів V-VIII класів.
- •Тема 9. Методика вокального-хорового виховання.
- •Тема 10. Методика використання гри на елементарних музичних інструментах та методика навчання гри на українських народних інструментах.
- •Розділ ііі. Методика проведення позакласної та позашкільної музично-виховної роботи. Планування та облік роботи з музичного виховання
- •Тема 11. Позакласні форми музично-естетичного виховання школярів.
- •Тема 12. Планування роботи як творчість вчителя музики.
- •Тема 13. Організація позашкільної музичної діяльності дітей та молоді.
- •Тема 14. Облік та оцінка музичного виховання.
- •Розділ іV. Концепції музичного виховання XX століття. Загальні питання музичного виховання
- •Тема 15. Основні напрямки розвитку музичної педагогіки. Система музичного виховання в країнах світу.
- •Тема 16. Карл Орф і його система дитячого музичного виховання.
- •Тема 17. Система музичного виховання Золтана Кодая. Метод “Столбіца” Бориса Трічкова.
- •Тема 18. Основні напрямки розвитку музичної педагогіки на межі тисячоліть. Досвід роботи відомих педагогів-музикантів у галузі музичного виховання.
Тема 6. Чинні програми з музики для шкіл різного типу навчання.
Програма з музики як основний нормативний документ, що визначає зміст музичного навчання і виховання у загальноосвітній школі.
Сутність концепції музичного виховання школярів на основі української національної культури: ставлення до музичного фольклору як невід’ємної частини духовного життя українського народу; визнання провідної ролі фольклору в музичному вихованні дітей; звернення до народної музичної творчості крізь призму її життєвих зв’язків з духовним, матеріальним і практичним світом людини; розгляд українського музичного фольклору в діалектичній єдності з фольклором інших народів; вивчення професійної музики крізь призму її фольклорних джерел; розкриття естетичного змісту народної музики на основі осягнення школярами суті й особливостей музичного мистецтва.
Аналіз пояснювальної записки до програм. Урахування в програмах досвіду народної педагогіки, обрядів і традицій музикування, педагогічних здобутків видатних діячів української музичної культури. Особлива цінність педагогічних ідей М.Леонтовича, К.Стеценка, С.Людкевича. Педагогічні ідеї сучасних музикантів-методистів (О.Ростовський, Л.Масол), покладені в основу програм. Урахування досвіду визначних представників зарубіжної музичної педагогіки Е.Далькроза, К.Орфа, З.Кодая.
Методичні основи використання в програмах українського пісенного фольклору, танцювальної музики, навчання гри на сопілці.
Місце хорового співу в програмах. Обсяг і послідовність розвитку ладового і музично-ритмічного почуття учнів, засвоєння музичної грамоти, вивчення нотної грамоти.
Аналіз змісту і логіки тематичного матеріалу, його спрямованості на розкриття специфіки музичного мистецтва. Взаємозв’язок між темами чвертей. Призначення поурочних методичних розробок. Проблеми реалізації означених програм з музики в загальноосвітніх школах України.
Програма з музики як основний нормативний документ, що визначає зміст музичного навчання. Наступність програм від 1-го до 8-го класу, спрямованість на закріплення і поглиблення накопичених учнями знань про музику. Аналіз тематичного матеріалу 5-8-х класів, що логічно розвиває зміст програм початкових класів.
Тезисне ознайомлення з системами музичного виховання за кордоном (програми).
Принципи та методи чинних програми з музики, їх аналіз.
Програма з музики та поурочні методичні розробки (1-4 класи). К.: Перун, 1996.
Програма з музики та поурочні методичні розробки (5-8 класи). К.: Перун, 1997.
Програма з поглибленим вивченням музики.
Програми для шкіл мистецтв.
Особливості програм з музики для початкової школи. Програма з музики як основний нормативний документ, що визначає зміст музичного навчання і виховання у загальноосвітній школі.
Сутність концепції музичного виховання школярів на основі української національної культури: ставлення до музичного фольклору як невід’ємної частини духового життя українського народу; визнання провідної ролі фольклору в музичному вихованні дітей; звернення до народної музичної творчості крізь призму її життєвих зв’язків з духовним, матеріальним і практичним світом людини; розгляд українського музичного фольклору в діалектичній єдності з фольклором інших народів; вивчення професійної музики крізь призму її фольклорних джерел; розкриття естетичного змісту народної музики на основі осягнення школярами суті й особливостей музичного мистецтва.
Особливості програм з музики для основної школи. Програма з музики як основний нормативний документ, що визначає зміст музичного навчання у 5-8-х класах. Наступність програм, спрямованість на закріплення і поглиблення накопичених учнями знань про музику. Подальше розв’язування головного завдання уроків музики – осягнення школярами взаємозв’язку музики і життя, що досягається шляхом зіставлення музики з іншими видами мистецтва. Аналіз тематики семестрів у 5-8-х класах, що логічно розвиває зміст програм початкових класів.
Аналіз змісту і логіки тематичного матеріалу, його спрямованості на розкриття специфіки музичного мистецтва. Взаємозв’язок між темами семестрів. Призначення поурочних методичних розробок. Проблеми реалізації означених програм з музики в загальноосвітніх школах України.
Характеристика новітніх програм “Музичне мистецтво“ та “Мистецтво“. Характерною особливістю дисциплін художньо-естетичного циклу, що реалізують освітню галузь “Естетична культура” Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, є те, що вони вперше будуть вивчатися неперервно з 1-го по 12-й клас. При цьому, забезпечено дотримання принципу наступності та логічної послідовності у їх вивченні: образотворче і музичне мистецтво – з 1-го по 7-й (8-й клас), художня культура – в 9-11 класах усіх типів шкіл та естетика – в 12- х класах гуманітарного напряму.
Інтегрований курс “Мистецтво”. Вивчення музичного та образотворчого мистецтва у 5 класі 12-річної школи можна здійснювати за програмою “Мистецтво” для 5-8 класів (автори: Л.М.Масол, О.В. Гайдамака, В.Й.Горовенко, О.В.Калініченко, О.А.Комаровська, О.І.Оніщенко, Н.В.Очеретяна).
На сучасному етапі розвитку вітчизняної та зарубіжної школи інтеграція знань учнів визначається як один із перспективних напрямів її модернізації. Це зумовлено розвитком нових галузей знань, виникненням на стику науки й мистецтва нових професій, а також поширенням масмедіа технологій, що поєднують різні види художньої і технічної діяльності: тексти, візуальну інформацію, музику, анімацію. Інтегроване викладання мистецтва сприяє формуванню у школярів цілісної художньої картини світу, асоціативного мислення, творчих здібностей.
Інтегрований курс “Мистецтво” для 5-8 класів є закономірним і логічним продовженням однойменного курсу для початкової школи. Він органічно поєднує зміст двох базових предметів – “Музичного мистецтва” (1 год.) та “Образотворчого мистецтва” (1 год.) і, залежно від кадрового забезпечення навчального закладу, може викладатися одним або двома вчителями. Ці два компоненти доповнюються елементами синтетичних мистецтв (театр, кіно, телебачення, кольоромузика, цирк).
Мета і завдання курсу є загалом співвідносними з метою і завданнями окремих курсів музичного та образотворчого мистецтва.
Структурування змісту курсу “Мистецтво” здійснюється на основі поліцентричної інтеграції знань, що передбачає виокремлення двох домінантних змістових ліній – музичного та образотворчого мистецтв, що взаємно узгоджені й згруповані в розділи (тематичні цикли) навколо споріднених і найбільш узагальнених тем. Водночас, збережено відносну самостійність цих домінуючих складників, адже вони відрізняються художньо-мовною специфікою. Найбільш інтегративними є теми, присвячені синтетичним мистецтвам (театр, кіно), зокрема ті, що не належать до так званих “класичних” (кольоромузика, цирк, телебачення) та вводяться в шкільні програми й підручники вперше.
Інноваційними рисами структурування змісту курсу в 5 класі є розподіл навчального матеріалу за видами (І семестр) і жанрами (II семестр) мистецтва. Пошук міжвидових мистецьких зв’язків здійснюється також через усвідомлення спільних понять і термінів (ритм, композиція, форма, контраст, динаміка, жанр, стиль, штрих, мотив, етюд тощо). Узагальнюються і систематизуються знання, вміння, компетенції набуті учнями у початковій школі, а також створюється фундамент для подальшого вивчення різних видів мистецтва протягом історії їх історичного розвитку.
Студенти повинні знати: специфіку та особливості уроку музики як уроку мистецтва; типи уроків відповідно до тематичної побудови програми; сучасні вимоги до проведення уроку музики; про реалізацію комплексного підходу до уроку музики; значення принципів музичного виховання; теоретичні та історичні аспекти музичного виховання.