Тема 13. Організація позашкільної музичної діяльності дітей та молоді.

Система позашкільної музично-виховної роботи. Організація масової та гурткової роботи. Планування позакласної музичної діяльності школярів.

Теоретичні основи організованого музичного дозвілля дітей та підлітків шкільного віку. Масове музикування як один із шляхів реалізації духовного збагачення учнів.

Сучасні форми проведення музичного дозвілля школярів. Формування дбайливого ставлення до фольклору національної культури засобами таких форм: музичний лекторій, клуб філофоністів, дискотека, музичний театр, рок-групи, джаз та ін.

Музичний дискусійний клуб. Змістовність матеріалу лекцій. Підбір ілюстративного матеріалу. Використання концертного (“наживо”) ілюстрування. Дискусія.

Філофонія – активна форма організації музичного дозвілля старшокласників. Клуб філофоністів. Організація і планування роботи.

Методика роботи в дискотеці. Розробка дископрограми. Сценарій та сценарійний план – основа побудова дископрограми. Монтаж як метод композиційної побудови музичного матеріалу. Специфіка ігрового спілкування у дискотеці.

Хореографія у дискотеці. Проблеми масової танцювальної культури в організації дозвілля школярів. Синтетичність дискотанцю.

Дитячий музичний театр. Педагогічні основи режисури. Розвиток творчої фантазії дітей у процесі гри в спектаклях.

Розвиток естрадного вокально-інструментального музикування. Виникнення джазової музики: спірічуелс, регтайм, блюз, диксиленд, свінг. Основні тенденції розвитку джазу. Організація та методика проведення занять з ВІА та рок-групами.

Клуб авторської пісні. Видатні творці бардівської пісні.

Тема 14. Облік та оцінка музичного виховання.

Форми обліку знань і вмінь учнів: індивідуальна, колективна, поточна, підсумкова. Роль поточного, підсумкового обліку у підвищенні якості навчально-виховного процесу. Педагогічна оцінка як важливий засіб музичного навчання і виховання школярів. Головне призначення оцінки – викликати у дітей прагнення пізнати музику, стимулювати зацікавлене ставлення до музичних занять, тактовно вказати на недоліки у музичній діяльності.

Принципова відмінність між оцінкою колективних форм занять музикою та оцінкою індивідуальних особливостей кожного учня окремо. Оцінювання дітей за кінцевим результатом засвоєння теми семестру: наскільки вони відчули й зрозуміли основну тему. Зв'язок оцінки успіхів учнів з оцінкою результатів педагогічної праці вчителя музики.

Критерії оцінки розвитку музичної культури дітей, їх музичних здібностей, виконавської діяльності, музичного сприймання; інтерес до музики і безпосередній емоційний відгук на неї; висловлювання дітей про сприйнятий або виконаний твір; уміння користуватися набутими знаннями і виконавськими навичками; виявлений художній смак; виразність і грамотність співу тощо.

Складність оцінювання, висування на перший план оцінки активності, самостійності, самобутності, старанності й емоційності відгуку дітей на музику. Оцінка за колективну діяльність, за індивідуальні досягнення, за окремі види навчально-музичної діяльності.

Домашні завдання з музики як засіб розвитку інтересу до музичних занять. Мета домашніх завдань – закріпити музичні знання дітей, спрямувати їх увагу на музику, яка звучить навколо. Специфіка домашніх завдань – поширення своєї дії на музику, яка звучить за різних життєвих обставин. Тематизм програми як орієнтир в організації домашньої роботи учня.

Студенти повинні знати: методику музичного виховання молодших школярів; методику музичного виховання школярів V-VIII класів; позакласні форми музично-естетичного виховання школярів. Студенти повинні вміти: планувати навчально-виховну роботу; проводити уроки; організовувати позашкільну музичну діяльність дітей та молоді; здійснювати позакласні форми музично-естетичного виховання школярів; вести облік музично-виховної роботи.