9. На які групи (рівні) поділяються менеджери організації? Які основні функції виконують менеджери організації середнього рівня?

Останнім часом значущість професійного менеджменту зростає. Стає дедалі зрозуміліше, що менеджмент - це професія, відповідна галузь знань, самостійна наукова дисципліна.

Особливість професії менеджера полягає в тому, що на відміну від інших, вона не ставить чітких вимог до неї за ознакою кваліфікації.

Кваліфікація визначається рівнем освіти та спеціалізацією і розглядається як ступінь і вид професійної навченості, сукупності професійних якостей, необхідних для виконання менеджерської діяльності.

В залежності від того, скількома компонентами (сферами) організації управляє менеджер розрізняють три рівні менеджменту:

1. Вищий (топ-менеджери)

2. Середній (мілд-менеджери)

3. Нижчий (ловер-менеджери)

Середній рівень менеджменту є відповідальним за розробку та реалізацію оперативних планів та стратегічних завдань, які були прийняті вищим керівництвом організації. Менеджери середнього рівня мають досить широку свободу дій щодо реалізації планів. Вони, координують роботу керівників нижчої ланки, готують для них завдання та приймають відповідні рішення. В основному їх робота спеціалізується за певними напрямами чи функціями.

Формальні повноваження, які отримують менеджери в організації визначають відповідний статус менеджера. Цей статус у свою чергу визначає характер міжособових відносин даного менеджера: з його начальниками; з робітниками рівного рангу; з підлеглими.

10. На які групи (рівні) поділяються менеджери організації? Які основні функції виконують менеджери організації нижчого рівня?

Особливість професії менеджера полягає в тому, що на відміну від інших, вона не ставить чітких вимог до неї за ознакою кваліфікації.

Кваліфікація визначається рівнем освіти та спеціалізацією і розглядається як ступінь і вид професійної навченості, сукупності професійних якостей, необхідних для виконання менеджерської діяльності.

В залежності від того, скількома компонентами (сферами) організації управляє менеджер розрізняють три рівні менеджменту:

1. Вищий (топ-менеджери)

2. Середній (мілд-менеджери)

3. Нижчий (ловер-менеджери)

Менеджери нижчого рівня координують діяльність операційних виконавців, відповідають за виконання виробничих завдань, за безпосереднє використання певних ресурсів. До цієї категорії, зокрема, відносять керівників секторів, груп, майстрів, бригадирів тощо.

Формальні повноваження, які отримують менеджери в організації визначають відповідний статус менеджера. Цей статус у свою чергу визначає характер міжособових відносин даного менеджера: з його начальниками; з робітниками рівного рангу; з підлеглими.

11. Охарактеризуйте особливості професійного менеджменту?

Особливість професії менеджера полягає в тому, що на відміну від інших, вона не ставить чітких вимог до неї за ознакою кваліфікації. Кваліфікація визначається рівнем освіти та спеціалізацією і розглядається як ступінь і вид професійної навченості, сукупності професійних якостей, необхідних для виконання менеджерської діяльності.

В залежності від того, скількома компонентами (сферами) організації управляє менеджер розрізняють три рівні менеджменту:

Вищий (топ-менеджери)

Середній (мілд-менеджери)

Нижчий (ловер-менеджери)

До вищого рівня відноситься невелика група основних керівників організації. Це президент (директор), віце-президенти (заступники), головний виконавчий директор.

Середній рівень менеджменту є відповідальним за розробку та реалізацію оперативних планів та стратегічних завдань, які були прийняті вищим керівництвом організації. Менеджери координують роботу керівників нижчої ланки, готують для них завдання та приймають відповідні рішення.

Менеджери нижчого рівня координують діяльність операційних виконавців, відповідають за виконання виробничих завдань, за безпосереднє використання певних ресурсів. До цієї категорії, зокрема, відносять керівників секторів, груп, майстрів, бригадирів тощо.

Формальні повноваження, які отримують менеджери в організації визначають відповідний статус менеджера. Цей статус у свою чергу визначає характер міжособових відносин даного менеджера: з його начальниками; з робітниками рівного рангу; з підлеглими. В свою чергу менеджер –повинен уміти:

- оцінювати результати діяльності працівників;

- визначати критерії і параметри оцінки;

- на основі аналізу діяльності розробляти конкретні цілі;

- створювати сприятливі умови для виробничої діяльності;

- використовувати різні методи вимірювання результатів тощо.

Таким чином, менеджер – найманий спеціаліст у галузі керування персоналом (людьми), професійний керівник всіх рівнів. наділений повноваженнями і приймає в їх межах рішення за певними видами діяльності організації. Перед менеджерами різного рівня сучасне суспільство ставить високі вимоги. Неважливо, наскільки хорошим є менеджер в цілому, єдине, що має значення, це продуктивність його діяльності, приносить чи ні його робота конкретні результати в порівнянні з очікуваними.. Це проявляється у безперервному намаганні знаходити на різних етапах управління за результатами – плануванні, реалізації і контролю – такі рішення, які найкращим чином сприятимуть досягненню високих результатів. Особлива увага звертається на мотивацію і кваліфікацію керівників. Тому оцінку управління за результатами можливо розглядати як один з основних елементів оцінки професіоналізму менеджера будь – якої сфери.