12.1. Сутність закупівлі

Поняття «закупівля» ширше, ніж «купівля». Його використовують на ета­пах від аналізу вимог до постачання та використання товарів або надання по­слуг і перевірки виконання. Закупівля охоплює придбання товарів, послуг і робіт. Термін «державні закупівлі», як правило, застосовують, коли йдеться про закупівлі у державному секторі (під дію закону підпадають усі закупівлі, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів).

Неефективність закупівлі може призвести до надмірних витрат у формі: підвищення цін; закупівлі непридатного, низькоякісного обладнання; придбан­ня обмежених та/або низькоякісних послуг; відстрочення реалізації проектів; несприятливих і неповних умов контрактів для замовника.

Отже, основними вимогами до закупівель як державних, так і приватних, є: економічність; справедливість і неупередженість; гласність; ефективність про­цесу; звітність.

Основні принципи державних закупівель. Здійснюючи державні заку­півлі, необхідно дотримуватися певних принципів.

267

Діловий підхід: 1) сприйняття кожної закупівлі як ділової операції з ураху­ванням обставин, що можуть спричинити економічну заінтересованість упро­довж довго- і короткострокового періодів; 2) спроби скористатися перевагами і сприяння існуючій конкуренції або її створення; 3) належне планування за­купівлі, у тому числі аналіз потреб; 4) розроблення графіка закупівлі для досяг­нення найкращих умов; 5) визначення необхідного рівня якості (не вищого або не нижчого) чи результату.

Конкуренція. Одним із способів створення конкуренції є запрошення до участі у торгах на підставі вивчення ринків і визначення потенційних учас­ників, постійний пошук нових постачальників.

Недискримінація та об 'єктивність: 1) неупереджене справедливе ставлен­ня до кожної пропозиції та учасника торгів; 2) однакові можливості для участі у змаганні за присудження контрактів; 3) застосування умов захисту вітчизня­них виробників виключно в межах, встановлених законодавством.

Довіра. Величезне значення має створення і підтримка посадовими особа­ми, відповідальними за державну закупівлю, довіри громадян до своєї здат­ності та бажання розсудливо витрачати державні кошти. Гроші платників по­датків мають використовуватися так, аби кожна витрачена гривня була підзвітною, і населення вірило, що матиме найбільшу економічну вигоду.

Співпраця з іншими державними органами: 1) спільні закупівлі; 2) участь у контрактах, що їх виконують інші міністерства або відомства; 3) залучення екс­пертної допомоги інших міністерств або відомств; 4) обмін інформацією.

Загальна оцінка вартості пропозицій. При плануванні закупівлі та оцінюванні пропозицій необхідно враховувати усі можливі чинники ефективності витрат за­купівельної операції, наприклад, поточні витрати, обслуговування і зберігання.

Державні закупівлі здійснюють на конкурсних засадах, що має певні пере­ваги, основними з яких є:

економічний ефект. Ефективні закупівлі передбачають закупівлю товарів, робіт і послуг кращої якості за нижчою ціною. Досвід країн ЄС свідчить, що завдяки цьому можна досягти економії витрат до 10-15 %;

досконаліша виробнича конкуренція. Конкуренція за тендерів, організова­них державними замовниками, сприяє постачанню конкурентоспроможних то­варів і послуг, інноваціям у виробництві та інвестиціям, зростанню обсягів продукції, що випускається;

ефективне державне управління. Державні замовники, здійснюючи заку­півлі відкрито, посилюють довіру постачальників і впевненість у відповідаль­ності державних органів як ділових партнерів. Це також має далекосяжні наслідки, сприяючи підвищенню довіри до загальної законодавчої економічної бази держави та підтримці її економічної політики.

Крім того, державна закупівля відіграє стратегічно важливу роль у:

1. модернізації інфраструктури;

2. створенні нових інформаційних технологій;

3. розвитку охорони здоров'я;

4. обладнанні навчальних закладів;

5. будівництві та реконструкції закладів охорони здоров'я і навчальних закладів.

268

Водночас Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» не охоплює такі сфери: закупівлі в межах державного оборонного замов­лення; закупівлі в межах міжнародних угод, наприклад, проекти що фінансують­ся Світовим банком, Європейським банком або іншими двосторонніми угодами; закупівлі послуг у процесі приватизації; закупівлі робіт зі стандартизації.