7.5. Адаптація українського законодавства до міжнародних стандартів регулювання фондового ринку

Регулювання фондового ринку є державною політикою, тому його слід роз­глядати в аспекті ролі держави у сфері випуску й обігу цінних паперів. Цю роль можна тлумачити як функції управління, участі, впливу або регулювання. Щодо

141

фондового ринку держава виконує кожну з цих функцій, але пріоритет, безпе­речно, належить функції регулювання. Саме регулювання забезпечує оптималь­ний рівень впливу держави на фондовий ринок. Тому головними принципами державного регулювання фондового ринку є орієнтація на загальнонаціональні інтереси та міжнародні принципи і стандарти стимулювання інвестиційної діяльності. Реалізація цього принципу пов'язана з вирішенням двох завдань:

1. сприяння активній інвестиційній діяльності та інноваційному процесу на засадах розвитку наукомістких виробництв;

2. підтримка процесу приватизації через розвиток вторинного ринку цінних паперів І на цій основі сприяння реалізації радикальної економічної реформи.

Розв'язання цих завдань неможливе без регулювання фондового ринку дер­жавою. Ця обставина додатково посилюється тим, що фондовому ринкові при­таманний рух капіталів, який забезпечується обігом різноманітних видів цінних паперів та їх похідних, що залежать від законодавчої бази І системи пра­вовідносин власності. Не випадково, як свідчить досвід економічно розвину­тих країн, фондовий ринок є одним з найбільш регламентованих і регульова­них на відміну, наприклад, від товарних або валютних ринків.

Міжнародне співробітництво України з питань приведення національної нормативно-правової бази держави у відповідність до міжнародних принципів та стандартів здійснюється на трьох рівнях:

1. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

1. міжвідомчими робочими групами, які створюються відповідно до поста­ нов та рішень уряду з метою узгодження дій щодо вироблення регулятивної політики у певних сферах;

2. урядом України шляхом приєднання до міжнародних конвенцій, які вста­ новлюють стандарти регулювання ринку цінних паперів, підписання міжна­ родних меморандумів тощо.

Безпосередню відповідальність за адаптацію міжнародних принципів та стандартів у сфері регулювання ринку цінних паперів покладено на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, яку було створено як централь­ний орган виконавчої влади, відповідальний за розроблення політики на ринку цінних паперів, ліцензування та регулювання діяльності його професійних учасників (Указ Президента України «Про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку»).

За вісім років своєї діяльності ДКЦПФР налагодила ефективне спів­робітництво з усіма міжнародними установами, які розробляють стандарти та принципи регулювання міжнародного ринку цінних паперів.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення терміна «цінний папір».

2. Які цінні папери належать до грошових? А до товарних?

3. Які моделі фондового ринку існують у світі?

4. Як регулюється ринок цінних паперів у ЄС? Рекомендована література

1. Онуфрієнко О. І. Правове регулювання випуску та обігу емісійних цінних паперів в Україні. — К., 2000.

142

2. Посполитак В. В. Передача права власності на цінні папери та прав за цінними па­ перами.—К., 2001.

3. ХэррисДж. Мэнвилл. Международные финансы / Пер. с англ. — М.: Филинъ, 1996.

4. Семенов К. А. Международные экономические отношения: Курс лекций. — М.: Гардарика, 1998.

Розділ 8. ПОДВІЙНЕ ОПОДАТКУВАННЯ