Обробка результатів розрахунків
Результатом розрахунку лабораторної роботи є визначена кількість свердловин для кожного місяця відбору з допомогою електронних таблиць Excel із елементами програмування Visual Basic і по отриманих результатах розрахунків побудувати графіки динаміки задіяння свердловин в залежності від пори року.
Форма таблиць довільна.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
Наведіть і поясніть формулу Дюпюї.
Як визначається період проведення відборів із ПСГ?
Наведіть алгоритм визначення необхідної кількості свердловин для кожного місяця відбору.
Який місяць року вважається першим місяцем відбору?
Наведіть тиск і температуру для стандартних умов.
ПИТАННЯ ДО НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ:
Дослідити вплив зміни геометричних параметрів пласта на умови експлуатації ПСГ.
Дослідити динаміку зміни експлуатаційних параметрів ПСГ в залежності від кліматичних умов району розташування ПСГ.
Провести дослідження впливу пластових тисків і температур на експлуатаційні характеристики ПСГ.
Дослідити зміну кількості свердловин в залежності від пластового тиску.
7 Лабораторна робота №7 (з елементами ндрс)
СТАТИСТИЧНА ОБРОБКА РЕЖИМІВ РОБОТИ газотранспортної системи
МЕТА: ознайомитись із методом статистичної обробки режимів роботи газотранспортної системи.
ЗАВДАННЯ: згідно вихідних даних провести статистичну обробку режимів роботи газотранспортної системи.
7.1 Основні теоретичні положення
Статистична обробка експлуатаційних показників роботи компресорної станції чи лінійної дільниці використовується з метою визначення середньостатистичних показників режимів роботи газотранспортного підприємства на протязі певного періоду експлуатації.
7.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
Вихідними даними для розрахунків вважаються фактичні дані по режимах роботи об’єкту.
Аналіз результатів розрахунків дозволяє зробити висновки про реальну продуктивність газопроводу, степінь його завантаження, використання встановленої потужності.
Аналіз фактичних режимів роботи компресорної станції чи лінійної дільниці проводиться з метою встановлення середньостатистичних показників її експлуатації. Серед основних показників експлуатації КС вибрані тиск на вході РВ, тиск на виході РН, температура на вході tВ, температура на виході tН і продуктивність КС Q.
Аналіз фактичних режимів проводять за кожен місяць року експлуатації КС. В кожному місяці експлуатації вибираються диспетчерські дані по режимах роботи на протязі доби за 1, 5, 10, 15, 25 і 30 число місяця. Диспетчерська інформація представляється середньодобовими даними про режим роботи КС. На основі вказаних даних визначається максимальна та мінімальна величина кожного параметру за біжучий місяць, середньоарифметична його величина, середньо-квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації.
Для середньодобових значень параметрів за кожен місяць визначаються:
середньоарифметичне значення наступних параметрів:
тиск на вході в КС
,
(7.1)
де
–
тиск на вході в КС на кожен момент
часу даного місяця;
– число значень тиску на вході в даному місяці;
тиск на виході КС
,
(7.2)
де PНi – тиск на виході КС для кожного моменту часу на протязі даного місяця;
температура на вході КС
,
(7.3)
де tВi – температура на вході КС для кожного моменту часу даного місяця;
температура на виході КС
,
(7.4)
де tНi – температура на виході КС для кожного моменту часу на протязі даного місяця;
середньодобова продуктивність КС
,
(7.5)
де Qi – продуктивність КС для кожного моменту часу доби кожного місяця;
середньорічна продуктивність КС
,
(7.6)
коефіцієнт річної нерівномірності роботи КС
.
(7.7)
Крім того для кожного місяця визначалися середньоквадратичні відхилення параметрів:
тиску на вході в КС
,
(7.8)
тиску на виході КС
,
(7.9)
температури на вході в КС
,
(7.10)
температури на виході КС
,
(7.11)
продуктивності КС
.
(7.12)
Коефіцієнт добової нерівномірності газоспоживання:
>0.
(7.13)
Крім цього визначалось максимальне і мінімальне значення кожного з перерахованих параметрів за добу даного місяця.
По величинах середньомісячних параметрів визначалися середньорічні параметри.
Середньорічне значення тиску на вході КС:
,
(7.14)
де
–
середньоарифметичне значення тиску на
вході в КС для кожного місяця;
m - число місяців, за які проводився аналіз.
Середньорічне значення тиску на виході КС:
,
(7.15)
де
–
середньоарифметичні значення тиску на
виході в КС для кожного місяця.
Середньорічне значення температури на вході КС
,
(7.16)
де
- середньоарифметичні значення температури
на вході в КС для кожного місяця.
Середньорічне значення температури на виході КС:
,
(7.17)
де
- середньоарифметичні значення температури
на виході КС для кожного місяця.
По даних розрахунку середньоквадратичних відхилень знаходяться коефіцієнти варіації:
тиску на вході в КС
,
(7.18)
тиску на виході КС
,
(7.19)
температури на вході в КС
,
(7.20)
температури на виході КС
,
(7.21)
продуктивності КС
.
(7.22)