4.Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно - територіальних одиниць за хімічною небезпекою

До хімічно небезпечних об'єктів відносяться:

• заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР; • заводи або їх комплекси по переробці нафтопродуктів;

• виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР; • підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні

споруди, які використовують хлор або аміак; • транспортні засобі, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти; • склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.

5.Типологія аварій на хімічно небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку

Хімічна аварія - аварія на хімічно небезпечному об'єкті, що приводить до виливу або викиду небезпечних ХР, які здатні привести до загибелі або хімічного зараження людей, продовольства, харчової сировини і кормів, сільськогосподарських тварин і рослин, або до хімічного зараження довкілля. Небезпечна хімічна речовина - хімічна речовина, що прямою або опосередкова-ною дією на людину може привести до гострих і хронічних захворювань або її загибелі Викид небезпечної хімічної речовини - вихід (вилив) при розгерметизації за короткий термін часу із технологічних установок, ємностей для зберігання або транс-портування небезпечної хімічної речовини або продуктів її переробки в об'ємах, які можуть привести до хімічної аварії. Хімічно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому зберігають, перероблюють, вико-ристовують або транспортують небезпечні ХР, при аварії на якому або його руйнуван-ні може виникнути загибель або хімічне зараження людей, сільськогосподарських тва-рин і рослин, об'єктів господарської діяльності, а також довкілля. Аналіз аварійних ситуацій, які мали місце, і проведені розрахунки показують, що об'єкти з хімічними небезпечними компонентами можуть бути джерелом:

• залпових викидів СДОР в атмосферу, водойми;

• хімічної пожежі з викидом токсичних речовин у довкілля;

• руйнівних вибухів;

• зараження об'єктів і місцевості в осередках аварії і на сліді розповсюдження хмари;

• широких зон задимлення у поєднанні з токсичними продуктами.

Для кожної аварії характерні стадії виникнення, розвитку і зниження рівня небезпеки. На хімічно небезпечному об'єкті в розпалі аварії можуть діяти, як правило, декілька факторів ураження: пожежа, вибухи, хімічне зараження повітря і місцевості та інші, а за межами об'єктів – зараження довкілля.

До найголовніших джерел хімічних аварій та катастроф можна віднести:

• викиди та витоки небезпечних хімічних речовин;

• загорання різних матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводжується забрудненням навколишнього середовища;

• аварії на транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантажів. Безпосередніми причинами цих аварій є:

• порушення правил безпеки й транспортування,

• недотримання техніки безпеки,

• вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів,

• ушкодження ємностей тощо. 

Головною особливістю хімічних аварій (на відміну від інших промислових катастроф) є їх здатність розповсюджуватись на значній території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруднення навколишнього середовища. Повітряні потоки, які містять гази, пароподібні токсичні компоненти, аерозолі та інші частинки, стають джерелом ураження живих організмів не тільки в осередку катастрофи, а й в прилег-лих районах.