
- •3. Визначники 2–го порядку та їх властивості.
- •Доведення:
- •6Означення визначника n-го порядку
- •7Властивості визначників n-го порядку
- •8Поняття вектора.Лінійні дії над векторами.
- •11 Декартова система координат
- •12Скалярний добуток векторів
- •13Векторний добуток векторів
- •14. Мішаний добуток трьох векторів.
- •21. Взаємне розташув 2 площ. Кут між прямою і площиною
- •22. Канонічне рівняння еліпса, його геометричні властивості.
- •27 Множення матриць
- •28 Елементарні перетворення матриць
- •32. Компл числа. Тригонометрична форма комплексного числа
- •33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
- •34. Операції над многочленами.
- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •36 Основна теорема алгебри
- •37. Раціональні дроби
- •38.Аксіоматичне визначення векторного простору
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •43.Підпр, утвор ровязк однор слр
- •44 Неоднор системи лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі
- •45.Лп та їх матриці. Дії над лп. Обернене лп.
- •46.Матриці лп. Подібні матриці.
- •47.Характеристичний многочл, власні числа і власні вектори лп
- •48. Означ евклід прост. Ортог вектори. Ортогоналізація Гр-Шмі.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •56. Складена, обернена функція.
- •57. Параметричне та неявне відображення.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •64. Принцип вкладених відрізків
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
27 Множення матриць
Добутк матриці А (розмірів mхk) на матр В (kхn) називається М С=АВ розмірів m на n, елементи якої дорівнюють сумі добутків відповідних елементів і-го рядка А і j-го стовпця В. {AB}ij=∑ks=1ais*bsj (1)
Множ матр можливе лише тоді, коли к-сть стовбців А = к-сті рядків В.
Властивості добутку матриць
1) α(АВ)=( αА)В=А(αВ)
2) (А+В)С=АС+ВС
3) А(В+С)=АВ+АС
4) (АВ)С=А(ВС)
5) (АВ)т=ВтАт
Доведення
Властивості 1-3 очевидні
{(AB)C}ij A m*n, B p*k, C k*n
{(AB)C}ij=∑kl=1 (∑ps=1aisbsl)clj
{(AB)C}ij=∑ps=1ais(∑kl=1bsl clj) Одерж суми відрізн лише порядком доданків. Отже маємо рівність відпов ел
{(AB)т}ij={AB}ij=∑ks=1ajsbsi=∑ks=1{Aт}sj{Bт}is=∑ks=1{Bт}is{Aт}sj={Bт Aт }ij
У загал випадку АВ≠ВА навіть можливо, що ВА – не існує .
Введемо поняття лінійної комбінації стовбців і рядків А. Позначимо і-тий рядок А аі.=(аі1,ai2,...,ain) a.j=(a1j,a2j,...,amj)т
Лін комбінацією рядків матриці А називається сума ∑mi=1αiai. , де αi – дійсні, і=1,m
Лін комбінацією стовбців матриці А називається сума ∑nj=1 βja.j , де βj є R, j=1,n
Перепишемо формулу (1) у 2 випадках
{AB}.j=∑ks=1a.sbsj (2) {AB}i.=∑ks=1aisbs. (3)
Ф-ла (2) показує, що будь-який j-тий стовбець є лінійною комбінацією стовбців А при чому коефіцієнти утворюють j-тий стовбець В.
З (3) випливає, що і-тий рядок В є лінійною комбінацією рядків В. Коефіцієнти лінійної комбінації є елементами і-того рядка А. Отже, якщо треба працювати зі стовбцями (рядками) матриці то треба помножувати матрицю на відповідні матриці справа(зліва).
28 Елементарні перетворення матриць
Елементарними називаються такі перетворення:
множення рядка (стовпця) на число, що не дорівнює 0;
дод до рядка(ст) іншого рядка (ст), помноженого на довільне число
переставлення будь-яких рядків(стовпців)
Дві матриці називаються еквівалентними, якщо кожна з них отримується з іншої за допомогою скінченої кількості елементарних перетворень. Якщо елементарні перетворення застосовуються до одиничної матриці Е то одержимо матрицю, яка є елементарною. Введемо позначення елементарних матриць:
Еі(λ) – множення і-того рядка на число λ .
Еij(λ) – додавання і-того рядка j-того рядка, помноженого на λ.
Еij – переставлення і-того і j-того рядків Е.
З (3) випливає, що кожне елементарне перетворення з рядками В рівносильне множенню її зліва на відповідну елементарну матрицю.
З (2) випливає, що елементарні перетворення стовбців А рівносильні множенню її справа на елементарні матриці.
Еіт(λ)=Еі(λ)
Еijт=Еij
32. Компл числа. Тригонометрична форма комплексного числа
Комплексне
число – вираз
a
+ ib,
де
i
– уявна один
,
a,b
єR
z = a + ib - алгебраїчна форма комплексного числа
а
– дійсна частина
b
– уявна частина
Якщо
b=0,
то
Якщо
а=0,
то
Кожному комплексному числу відповідає пара дійсних чисел a,b. Навпаки кожній парі a,b відповідає комплексне число.
Компл. числа можна представляти, як точки компл. площини. При цьому ОХ – дійсна вісь, а ОУ – уявна вісь. В багатьох випадках компл. число зручно представляти, як радіус-вектор точки з координатами А,В.
М
одулем
КЧ назив число
.
Аргументом КЧ назив кут
arg z – гол знач аргумента arg z є (-π; π]
arctg b/a, a>0
arg z= π+arctg b/a, a<0, b>0
-π+arctg b/a, a<0,b<0
π, b=0,a<0
π/2(-π/2), a=0, b><0
Тригонометрична
ф-ла:
,
-
модуль
φ – arg z.