
- •3. Визначники 2–го порядку та їх властивості.
- •Доведення:
- •6Означення визначника n-го порядку
- •7Властивості визначників n-го порядку
- •8Поняття вектора.Лінійні дії над векторами.
- •11 Декартова система координат
- •12Скалярний добуток векторів
- •13Векторний добуток векторів
- •14. Мішаний добуток трьох векторів.
- •21. Взаємне розташув 2 площ. Кут між прямою і площиною
- •22. Канонічне рівняння еліпса, його геометричні властивості.
- •27 Множення матриць
- •28 Елементарні перетворення матриць
- •32. Компл числа. Тригонометрична форма комплексного числа
- •33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
- •34. Операції над многочленами.
- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •36 Основна теорема алгебри
- •37. Раціональні дроби
- •38.Аксіоматичне визначення векторного простору
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •43.Підпр, утвор ровязк однор слр
- •44 Неоднор системи лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі
- •45.Лп та їх матриці. Дії над лп. Обернене лп.
- •46.Матриці лп. Подібні матриці.
- •47.Характеристичний многочл, власні числа і власні вектори лп
- •48. Означ евклід прост. Ортог вектори. Ортогоналізація Гр-Шмі.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •56. Складена, обернена функція.
- •57. Параметричне та неявне відображення.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •64. Принцип вкладених відрізків
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
8Поняття вектора.Лінійні дії над векторами.
Вектор-направл відрізок AB, де А- початок, B- кінцева точка вектора.
Нуль-вектор(
)-вектор
у якого початок і кінець збігаються.
Будьякий вектор хар-ться напрямком і довжиною(модулем)
Нуль вектор: | |=0,напрям-невизначений.
Колінеар
вектори
і
, якщо лежать на одній, або паралельних
прямих
-колінеарні
співнапрямлені
-
колінеарні протилежно напрямлені
Вектори і називаються рівними, якщо:
| |=| | 2)
Зауваження: рівний , можна одержати з паралельним перенесенням Вектор є вільним відносно точки прикладення.
Лінійні Операції над векторами
| |=| |*| |
, >0 , <0
=
=0 або =
Вектор - називається протилежним , якщо - =(-1)
Зауваження:колінеарність || =
Якщо , то | | 0.
Ортом вект а наз одинич вект, що має той самий напрям, що і а:
, |
|=1
тоді
=|
|*
Властивості добутку вектора на скаляр
1* = 2)(
) = ( )
Сумою
Векторів
і
називаеться вектор
=
+
,який
визначається за правилом трикутника ,
або паралелограма.Узагальненим правилом
трикутника є правило многокутника.
Різниця: = - це такий вектор, що + =
Властивості суми векторів:
комутативність: + = +
асоціативність: + + = ( + )+
дистрибутивність ( + )= +
* = +
4) + = +(- )=
9.Лін
комб вект
—це
вектор
=
С-ма
векторів
лінійно-залежна, якщо існ скаляри
не всі =0, такі що лін. комбінація векторів
=
С-ма
векторів
—лін-незалежна,
якщо рівність
можлива лише тоді, коли всі
=0
Властивості лін.-залежних і лін.-незалежних векторів:
1)Якщо
сист. векторів лін.-залежна, то принаймні
1 з векторів с-ми є лін. комб інших.
Довед:
Нехай
лін.-залежна,тоді
є
R.,
тоді
.
це
лін. комб вект
2)Якщо
сист. векторів лін.- незалежна, то вона
не містить
,
та жоден вектор системи не є лін. комб.
інших векторів системи. Доведення:а)
нехай с-ма містить
, тоді
,
.Отже,
сист. лін.-залежна, що суперечить умові.
б)
—
ø, тобто
не є лін. комбінацією інших векторів.
Вектори
компланарні-вектори,
які лежать в 1 або парал площинах.
ТЕОРЕМА:В
множині всіх компл векторів будь-які 2
ненул неколінеарні вектори є
лінійно-незалеж, а будь-який 3-й вектор
є лін. комбін цих векторів. Доведення:
Нехай
не
||
,
.
Доведемо, що
і
лін.-незалежні. Нехай
і
лін.-залежні, тоді
а це суперечить умові. Отже,
і
лін- незалежні.
Розгл.
3 вектори
,
і
, зведені в 1 точці. Через кінець
проведемо прямі паралельно
і
.
=
.
В силу колінеарності відповідних
векторів, маємо
=
,
=
.
Тоді
=
+
.
Отже,
є лін комб.
і
.
Зауважимо, що розклад
за
і
є
однознач.(Довед: нехай є друг вектор
=
+
)коорд.
вектора
, тобто ці в-ри є рівними=>
співпад
з
.
Ми дійшли до суперчн,
-єдин.
Множина
всіх компл в-рів з визнач оперціями
додав векторів та множ на скаляр є
прикладом векторного прост. Найбіл
к-сть лін-незал вект простору назив.
його розмір, а сама система лін-незал
векторів назив. базисом простору.Множина
всіх компл вкторів є вект прост розмірності
2 і познач.
.
Базис
склад з буд-як 2 неколін векторів.
ТЕОРЕМА:множині всіх компл векторів
геом. прост будь-які 3 некомпл, ненул,
поарно неколін вектори є лінійно-незал,
а будь-який 4-й вектор є лін. комб цих
векторів
.
10.Числова вісь у прост- пряма OS , на якій визначено напрям, поч відліку, один відріз. Вісь зручно задав за доп орту. Розгл. Чис вісь:
O








Числ
пр
на
—
проекція
на вісь, що задається
.
.
Розглянемо
в-ри в просторі R3
,
ортоном базис
,
.
В-ри попарно ортогон
.
Зведемо ці в-ри до спіл поч 0 та розташ
їх так, щоб
утвор праву трійку.Візьмемо будь-як
вектор і відклад від т. О.Провед через
т.А площини ІІ до Ох, Оу, Оz.
Одержимо точки
при перет з осями
визнач
числ пр
на осі коорд.
.
=
,
=
,
=
.
X=
,
y=
,z=
Отже,
маємо розклад
за ортами дек прямок с-ми коорд.
=хі+yj+zk=(x,y,z)
Введ
кути між
і ос коор:
,
,
З
власт 2 пр маємо: cos
=
;
cosb=
;
cosj=
(за
означ. cos)
За теор. Піф з мал. маємо:
.
cos
Ці cos
кутів є коорд. орта: cos
Переформ
в коорд. формі означ та лін. опер над
вект:1)
=(0;0;0)
2)
=
,
=(x1;y1;z1),
(x2;y2;z2)=>x1=x2,
y1=y2,z1=z2;
3)
=(
x;
y;
z).
4)
+-
=(x1+-x2;y1+-y2;z1+-z2)
4)
=
,
A(x1,y1,z1),
B(x2;y2;z2);
=(x2-x1;y2-y1;z2-z1)