
- •3. Визначники 2–го порядку та їх властивості.
- •Доведення:
- •6Означення визначника n-го порядку
- •7Властивості визначників n-го порядку
- •8Поняття вектора.Лінійні дії над векторами.
- •11 Декартова система координат
- •12Скалярний добуток векторів
- •13Векторний добуток векторів
- •14. Мішаний добуток трьох векторів.
- •21. Взаємне розташув 2 площ. Кут між прямою і площиною
- •22. Канонічне рівняння еліпса, його геометричні властивості.
- •27 Множення матриць
- •28 Елементарні перетворення матриць
- •32. Компл числа. Тригонометрична форма комплексного числа
- •33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
- •34. Операції над многочленами.
- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •36 Основна теорема алгебри
- •37. Раціональні дроби
- •38.Аксіоматичне визначення векторного простору
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •43.Підпр, утвор ровязк однор слр
- •44 Неоднор системи лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі
- •45.Лп та їх матриці. Дії над лп. Обернене лп.
- •46.Матриці лп. Подібні матриці.
- •47.Характеристичний многочл, власні числа і власні вектори лп
- •48. Означ евклід прост. Ортог вектори. Ортогоналізація Гр-Шмі.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •56. Складена, обернена функція.
- •57. Параметричне та неявне відображення.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •64. Принцип вкладених відрізків
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
46.Матриці лп. Подібні матриці.
Матриця А= а11 а12…а1ен
а21 а22…а2ен -матриця ЛП А в базисі е1,е2,…,еен
………………….
аен1 аен2 аенен
Позначимо (х1,х2,…,хен)т і (у1,у2,…,уен)т – матриці-стовпці корд векторів х,у у базисі е1,е2,…,еен простору Rn
Припустимо, що у=Ах, тоді за означенням ЛП:
у=Ах=А . Звідки уі= , i=1,n
Отже, (у1,у2,…,уен)т=А(х1,х2,…,хен)т – будь-якому ЛП А у вибраному базисі відповідає кв матриця А, при чому j-й ст. матр А склад з корд вектора Аej.
Теорема: Якщо у вектор прост Rn задано базис е1,е2,…,еен та невиродж матрицю А ен-го порядку, то існує єдине ЛП, матриця якого =А у базисі е1,е2,…,еен.
Матриці ЛП у різних базисах:
У просторі Rn є старий базис е1,е2,…,еен і новий е1',е2',…,еен'. Запишемо ЛП у цих базисах: у=Ах; у'=А'х', де х', у' – матриці-стовп з корд векторів х,у в базисі е1',е2',…,еен'; А' – матриця ЛП у цьому базисі. Маємо: x=Qx', y=Qy' тоді y'=Q-1y=Q-1Ax=Q-1AQx'. Отже,
A'=Q-1AQ(1). А~А'-подібні матриці; перехід від А до А' назив перетвор подібності, якщо має місце формула (1), якщо Q-невиродж, Q – матриця переходу від старого до нового базису.
47.Характеристичний многочл, власні числа і власні вектори лп
Нехай в Rn є ЛП А. ненульовий вектор х є R-власний вектор ЛП А, якщо є таке число λ, що виконується:Ах=λх(1)
λ-власне значення(власне число, характеристич число) ЛП А, що відповідає власному вектору х.
Якщо ЛП А задано своєю матрицею А у базисі е1,е2,…,еен, то умову (1) можна представити: (А-λЕ)х=0(2). Якщо хне=0 то (2) має ненульові розвязки, якщо (А-λЕ)=0, тобто det(A-λE)=0 – характеристичне р-ня матриці А.
Можна записати det A=a0+a1λ+…+an-1λn-1+λn
Спектр матриці А – множина з n власних значень матриці n-го порядку (кожне власне знач береться стільки разів, яка його кратність).
Властивості х і λ:
1)Слідом
trA
матриці А n-го
порядку назив сума діагональних елем
матриці trA=
І. Добуток власних значень матр=її визначнику, а сума-сліду
ІІ. А: х і λ
(А+μ): λ+μ; х
ІІІ. Аm - λm, x mє Z (невироджена)
λm, x m єN(вироджена)
ІV. Власні вектори, відповід до різних вл знач є ЛН
V.Подібні матриці мають однакові характеристичні многочл:
det (A'-λE)=det(Q-1AQ-λQ-1EQ)=det(Q-1(A-λE)Q)=detQ-1det(A-λE)detQ=det(A-λE)
Наслідок: хар-ний многочл ЛП не залеж від вибору базису.
Матриця А n-го порядку назив матрицею простої структури, якщо вона має n ЛН векторів.
Теорема: Матриця має просту структуру, коли вона подібна до діагональної матриці.
Нехай А має ЛН власні вектори х1,х2,..,хен відповідні до власних значень λ1,λ2,…,λен, тобто Axi=λixi i=1,n(3)
Нехай Λ=diag(λ1,λ2,…,λn) i S=(x1,x2,…,xn), тоді (3) можна записати у вигляді матричної рівності AS=SA, звідки A=SΛS-1(4)
Отже, матриці A i Λ – подібні.
Представлення матриці у вигл (4) назив діагоналізац за доп перетвор подібності, а матр S назив діагоналізуюч.
Матриця, всі корені хар-го многочлена якої є простими має ен ЛН влас векторів і тому є матрицею простої структури.
Якщо хар многочл має вл знач кратності k(k>1), то цьому знач можуть відпов менше ніж k ЛН вл векторів. Такі матр-ДЕФЕКТНІ. Деф матр не може бути діагоналізованою.