2. Спеціальна література.

• Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1963.

• Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика. – М.: АО “Центр ЮрИнфоР”, 2001, Глава 3. – С. 62-85.

• Гельфер М.А. Объет преступления. – М.: Всесоюзный юрид. заоч. ин-тут, 1960.

• Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1979.

• Дутка Г. Предмет злочину //Право України. – 2001. - №4. – С. 98-101.

• Загородников Н.И. Объект преступления и проблема совершенствования уголовного законодательства //Актуальные проблемы уголовного права. - Москва. – 1988.

• Зателепин О. К вопросу о понятии объекта преступления в уголовном праве //Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 29-31.

• Каиржанов Е.К. Интересы трудящихся и уголовный закон: проблемы объекта преступления. – Алма-Ата, Казахстан. – 1973.

• Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М.: Академия МВС СССР, 1980.

• Коржанский Н.И. Предмет преступления. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1976.

• Коржанський Н.И. Объект посягательства и квалификация преступлений. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1976.

• Кримінальне право України: Заг. частина: Підручник/ Александров Ю.В., Антипов В.І., Володько М.В. та ін.; Відп.ред. Кондратьєв Я.Ю.; Наук. ред. Клименко В.А. та Мельник М.І. – К.: Правові джерела, 2002.

• Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / М.І.Бажанов, Ю.В.Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2001. – Розділ VІІ. – С. 89-97.

• Мазур С. Объект и виды экономических престурлений и преступлений в сфере экономической деятельности //Уголовное право. – 2003. – № 2. – С. 49-51.

• Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. - М.: Госюриздат, 1960.

• Новоселов Г.П. Актуальные вопросы методологии разработки понятия объекта преступления //Уголовно-правовые меры борьбы с преступностью в условиях перестройки. Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск. – 1990. – С. 36-44.

• Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: Изд-во НОРМА, 2001.

• Петрова Г. Объект уголовно-правового отношения //Уголовное право. – 2003. – № 2. – С. 60-61.

• Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Х.: Изд-во при Харьков. гос. ун-те, 1988.

• Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления //Право і Безпека. Науковий журнал. – 2002. – № 1. – С. 81-87.

• Фесенко Є. Цінності як об’єкт злочину //Право України. – 1999. – №6. – С. 45-58.

• Фролов Е.А. Спорные вопросы общего учения об объекте преступления //Сборник научных трудов Свердлловского юридического института, Вып. 10. – Свердловск. – 1969. – С. 184-225.

V. Матеріали для підготовки до практичних занять

Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна: постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 вересня 1981р. №7 із змінами від 23 грудня 1983р., 4 червня 1993р., 13 січня 1995р., 3 грудня 1997р. //Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. – Львів, 1998 (далі – Збірник... .). – С. 82-86.

(витяг)

4. Кошти, одержані від фізичних чи юридичних осіб особами, уповноваженими державним чи колективним підприємством, установою, організацією на одержання таких коштів як плату за надані послуги чи перевезення пасажирів, чи багажу транспортом, слід розглядати як державне або колективне майно. Тому їх розкрадання такими особами належить кваліфікувати як привласнення чи розтрату.

Працівники транспорту, що не мають зазначених повноважень, які одержали від фізичних чи юридичних осіб та обернули на свою користь гроші за безквитковий проїзд або незаконне, без оформлення документів, перевезення багажу, за наявності необхідних ознак повинні нести відповідальність за ст. 87 КК^.

5. Враховуючи, що прийняті до перевезення від громадян транспортними підприємствами або організаціями вантажі та багаж перебувають під охороною зазначених підприємств й організацій і вони несуть перед власником відповідальність за їх збереження, заволодіння цими товарно-матеріальними цінностями має розглядатися як розкрадання державного чи колективного майна.

Про практику застосування судами України законодавства про транспортні злочини: постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1982р. №7 із змінами від 28 березня 1986р., 4 червня 1993р., 3 грудня 1997р. //Збірник. – С. 205-208.