- •Додатки Додаток 1
- •Додаток 2 Перелік потенційних шкідливих та небезпечних факторів на робочому місці користувача еом з епт
- •Додаток 3 Витяг з нпаоп 0.00-1.28-10 [6]. Правила охорони праці під час експлуатації електронно – обчислювальних машин
- •1. Вимоги до виробничих приміщень
- •2. Вимоги електробезпеки під час експлуатації еом з вдт
- •4. Вимоги до еом з вдт
- •5. Вимоги до організації робочого місця оператора
- •6. Вимоги безпеки під час роботи з еом з вдт
- •Додаток 4 Витяги з «Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин дСанПіН 3.3.2.007-98» [7]
- •2. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт еом та пеом
- •3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з вдт еом та пеом
- •4. Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з вдт еом
- •5. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з вдт еом і пеом
- •Додаток 5 Розрахунок природного освітлення
- •Де 1…n – коефіцієнти відбиття для різних поверхонь;
- •Порядок розрахунку
- •Додаток 6 Розрахунок штучного освітлення|
- •Додаток 7 Класи виробничих приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом (за пуэ-87 [30)]
- •Додаток 8 Вимоги гост 12.2.007.0-75 [33]
- •Додаток 9 Класифікація пожежа небезпечних зон у приміщеннях та зовнішніх установках за пуэ-86 [30]та нпаоп 40.1-1-32-01 [32]
- •Додаток 10 Мінімальні допустимі ступені захисту оболонок електричних апаратів, приладів, шафів, світильників у залежності від класу пожежа небезпечної зони
- •Додаток 11 Умовне позначення ступенів захисту оболонок електричних апаратів напругою до 1000 в (за гост 14255-69 [34])
- •Додаток 13 Характеристика ступенів захисту електротехнічного виробу наругою до 72,5 кВ від попадання води усередину оболонки ( за гост 14254-96 [34])
- •Додаток 14 Розрахунок занулення однофазних споживачів
- •Вихідні дані для розрахунку
- •Послідовність розрахунків
- •2 Визначення струму короткого замикання фази на корпус еу:
- •3 Перевірка виконання умов надійності та ефективності роботи занулення
- •Додаток 16 Витяг з Правил пожежної безпеки України (напб а.01.001-95 [41])
- •Додаток 17 Вимоги міжнародних стандартів щодо впливу еом на навколишнє середовище
3 Перевірка виконання умов надійності та ефективності роботи занулення
3.1 Повинно виконуватися співвідношення (1): ,
де К – запас надійності; К = 3 – для запобіжників; К=1,25…1,4 - для автоматичних вимикачів.
3.2 Утрати напруги на ділянках1 та 2 не повинні перебільшувати 22 В:
UП1 + UП2 22 В; тт (16)
UП1 = I1 · RФ1; (17)
UП2 = I2 · RФ2 (18)
Якщо одна з цих умов не виконується, треба вибрати більший переріз провідників.
Розрахунок закінчується висновками щодо типу обраного запобіжника та перерізів фазового і нульового захисного провідників на ділянках 1 та 2.
Додаток 15
Витяг з ДСТУ БВ.2.5-38:2008
«Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» [40]
Визначення необхідності виконання блискавка захисту об’єкта
№ з/п |
Об’єкт
|
Очікувана кількість грозових уражень об’єкта за рік, за якою виконується блискавка захист N, уражень/рік |
Рівень блискавка - захисту |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|||
1 |
Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 (НПАОП 40.1-1.32-01) і НАПБ В.01.056-2005/111 належать до зон класів 1 і 20 |
Незалежно від N |
І |
|||
2 |
Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 (НПАОП 40.1-1.32-01) і НАПБ В.01.056-2005/111 належать до зон класів 2 і 21 |
N>1 |
І |
|||
N≤1 |
ІІ
|
|||||
3 |
Зовнішні установки, що створюють згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 (НПАОП 40.1-1.32-01) і НАПБ В.01.056-2005/111 зону класу 1 |
Незалежно від N |
ІІ
|
|||
4 |
Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 (НПАОП 40.1-1.32-01) і НАПБ В.01.056-2005/111 належать до зон класів П-І, П-ІІ, П-ІІа |
Для будівель і споруд І і ІІ ступеню вогнестійкості у разі 0,1<N≤2 і для ІІІ÷V ступеня вогнестійкості у разі 0,02<N≤2 |
ІІ, ІІІ
|
|||
те саме, але у разі N>2 |
ІІ |
|||||
10 |
Будівлі обчислювальних центрів, а також будівлі в яких встановлено обладнання інформаційних технологій або будь-яке інше електронне обладнання, чутливе до атмосферних перешкод
|
Незалежно від N |
І, II
|
Додаток 16 Витяг з Правил пожежної безпеки України (напб а.01.001-95 [41])
Рекомендації щодо оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння
1. До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).
2. Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.
3. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.
4. Покривала повинні мати розмір не менш як 1x1 м2. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2x1,5 м2, 2х2 м2…
5. Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, а також на території об’єктів, у садибах індивідуальних жилих будинків, дачних будиночків тощо. єх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300 м2 захищуваної площі.
6. Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 повинні мати місткість не менше 0,2 м3 і бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 0,008 м3.
7. Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об’єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м2. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники — 3 шт., ящик з піском — 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м — 1 шт., гаки — 3 шт., лопати — 2 шт., ломи — 2 шт., сокири — 2 шт.
8. Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 м3 та бути укомплектованими совковою лопатою. Вмістилища для піску, що є елементом конструкції пожежного стенду, повинні бути місткістю не менше 0,1 м3. Конструкція ящика (вмістилища) повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів.
…11.2. Вибір типу вогнегасника (пересувний чи переносний) обумовлений розмірами можливих осередків пожеж; у разі збільшених їх розмірів рекомендується використовувати пересувні вогнегасники. Для гасіння великих площ горіння, коли застосування ручних та пересувних вогнегасників є недостатнім, на об’єкті мають бути передбачені додатково ефективні засоби пожежогасіння.
…11.7. Громадські й адміністративно-побутові будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних вогнегасників. Крім того, слід передбачати по одному вогнегаснику з величиною заряду 3 кг і більше:
- на 20 кв. м площі підлоги в таких приміщеннях: офісні приміщення з ПЕОМ, комори, електрощитові, вентиляційні камери та інші технічні приміщення;
- на 50 кв. м площі підлоги приміщень архівів, машзалів, бібліотек.
11.8. Комплектування технологічного устаткування вогнегасниками здійснюється відповідно до вимог технічних умов (паспортів) на це устаткування або відповідних галузевих правил пожежної безпеки, затверджених у встановленому порядку.
11.9. Комплектування імпортного устаткування вогнегасниками здійснюється згідно з умовами договору на його поставку.
11.10. У місцях зосередження коштовної апаратури й устаткування кількість засобів пожежогасіння може бути збільшена.
11.11. Коли від пожежі захищаються приміщення з ЕОМ, телефонних станцій, музеїв, архівів тощо, слід враховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках, які призводять під час гасіння до псування обладнання. Ці приміщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини.